Ексклюзиви
Вівторок, 03 грудня 2013 07:00

"Янукович — уже не президент. Він виступив проти народу"

Ми революцію прийшли робить, а не на дискотеку! — під Київською міськдержадміністрацією молодий чоловік натягує на обличчя респіратор. Тримає будівельну каску. Навколо нього збираються ще зо три десятки хлопців по 17–20 років. У декого з-під рукавів стирчать залізні прути. Обличчя ховають під чорними хустками й масками. Кілька тримають дерев'яні бити. У багатьох на литки скотчем примотані журнали. На рукавах курток — порожні пластикові пляшки. 1 грудня прийшли на народне віче за євроінтеграцію, яке скликала опозиція.

"Банду геть! Банду геть! Хама на йолку!" — Хрещатиком у бік майдану Незалежності йдуть мітингувальники.

Їх кілька сотень тисяч. Зай­мають усю проїжджу частину та пішохідні доріжки.

— Обрали гниду. Таке й маємо! — хтось вигукує з натовпу.

— 2004 року яйце вже було знаком Януковичу! — додає жіночий голос.

Хлопці в респіраторах із битами стають у шеренгу й починають бігти проти руху колони. В одного в пакеті з супермаркету торохкотять скляні пляшки. Повертають на вул. Пушкінську, 12. У дворі кидають пакет — там "коктейлі Молотова". На дах прибудови — кілька залізних прутів. Перелазять через бетонний паркан і біжать у бік майдану Незалежності. Паркувальник викликає наряд міліції.

— Хоча зараз не ясно, чи міліція не забере ці бутилки й не почне кидати в людей, — каже.

— Після вчорашнього дня Янукович більше не буде президентом. Люди проснулись, — витирає хусткою сльози машиніст 51-річний Віктор Муравицький із селища Чоповичі Малинського району Житомирщини. Каже про силовий розгін протестувальників із Майдану напередодні о четвертій ранку. — Треба продовжувати революцію, поки не буде скинутий Янукович і його банда. Після того, як показали по телевізору, як усіх били, поїхав сюди. Як я можу сидіти дома? Я хочу жити в країні, де людей не будуть бити. Янукович — не президент, він захисник маленької кучки олігархів.

— Ре-во-люція! Ре-во-люція! — скандує натовп.

— Міліції — люстрацію, "Беркуту" — кастрацію! — скандують. Несуть транспарант із зображенням Віктора Януковича: "Міліція з уродом".

Три сотні мітингувальників прориваються в Київміськдержадміністрацію. Хтось розбиває віконне скло, інші — вибивають двері. Міліціонери розпилюють сльозогінний газ. Люди залишаються всередині.

На Майдані кілька сотень протестувальників розбивають металеву огорожу навколо конструкції новорічної ялинки. Паркан напередодні встановили правоохоронці. З десяток чоловіків залазять на конструкцію, вішають там прапори — України, партійні, Євросоюзу. Посередині — поховальний вінок.

— Злазьте, дітки. Мені за вас страшно, — просить жінка похилого віку.

— Скинемо президента, а хто буде слєдующий? — махає рукою 56-річний Сергій Рудь, слюсар. — З опозиції нема кого вибирать. Вспомніть, як Яценюк, Кличко, Тягнибок організовували "Вставай, Україно"? І що? Люди, як встали, так і розійшлися.

Чути виступи опозиційних лідерів та закордонних політиків. Їх уважно слухають.

Нас сюди поїздом прибуло 15 чоловік. Ще добирались машинами, — розказує вчителька біології з Івано-Франківщини 36-річна Алла Шевченко. — Ми розуміємо: якщо сьогодні будуть нас копати в Києві, завтра так само чинитимуть із нашими дітьми в Івано-Франківську. Янукович — уже не президент. Він виступив проти народу. Ми чекаємо нову кров у політиці. Балотуватися мають ті, хто зараз творять революцію — молоді, здорові, амбіційні й безкорисливі.

— Я зранку під йолку відніс великий траурний вінок: "Беркуту і зеку за криваву ялинку", — говорить військовий пенсіонер Юрій Литвинський, 46 років. — Купив його за 100 гривень. Була ідея зробити з Януковича ялинкові прикраси і підвісити на цю йолку.

— Це була б сама лучша прикраса! — вигукує чоловік з натовпу.

— Я була готова їхати сюди навіть попутками, щоб підтримати свій народ, — розказує підприємець 32-річна Іванна Євгейчук із Рівненської області. Вона в українському вінку. На шиї — біла хустка в червоні квіти. В очах — сльози. — Зараз усі побачили, чого ми варті.

Мітингувальники групками заходять у "Глобус". Дехто спускається в підвал. Тут у черзі до туалету майже 60 жінок. Чоловіки повз них швидко заходять і виходять.

— Так, хлопці, оплачуєм, — нервує жінка у синій жилетці з пачкою грошей по 2–5 грн та квитками: "Оплата послуг. 2 грн". Перегороджує дорогу двом чоловікам.

— Ви сьодня безплатно маєте пускати, — бубонить дівчина в черзі. — Ви касу за місяць уже зробили. А ми спасаєм Україну.

— Це я її зараз спасаю, — відповідає касир. — Мовчіть, бо счас закрию.

У продуктовому магазині навпроти — теж черги. Люди скуповують булочки, хліб, печиво, цукерки, воду, соки.

Близько 13.00 під Адміністрацією президента шістьма рядами шикуються "беркутівці". Відгороджуються металевими щитами. На них рушає бульдозер, пробиває щит.

— Це вам не дітей уночі бити, собаки! — вигукує чоловік у чорній масці.

Правоохоронці пирскають газом, кидають шумові гранати й запалюють фаєри. Люди відступають і повертаються на місця. Кидають кілька шашок. Один чоловік б'є "беркутівців" довгим металевим ланцюгом.

— У той час, як лідери опозиції і вся майданівська "тусня" мітингує на Майдані, прості люди намагаються вирішити основне політичне питання. Поміняти владу злочинців, — розказує лідер партії "Братство" 49-річний Дмитро Корчинський.

Рядами ходить музикант із волинкою. Починає грати Гімн України, люди його підтримують. За кілька хвилин через газ усі починають кашляти й прикривати обличчя хустками, у декого почервоніли очі. Чергують машини "швидкої". Вул. Інститутську повністю перекривають мітингувальники. Туди сходяться близько 7 тис. людей.

— Головне — не нарощувати агресію! — вигукує 52-річний Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.

— Міліція — з уродом! Ганьба! Україна — вільна нація! — кричать люди.

Через натовп до бульдозера протискується народний депутат мільярдер Петро Порошенко. Стає на ківш. Просить не піддаватися провокаціям. Його освистують. Летять копійки.

Дихати стає все важче через постійні газові атаки. Відносять перших постраждалих. У декого пробита голова, у одного чоловіка — в синцях і ранах ноги.

За 20 хв. "Беркут" розганяє демонстрантів.

— Гнали нас, как собак. И не смотрели кто там: дети, девушки или журналисты! — кричить чоловік у масці.

Протестанти захоплюють Будинок профспілок. Лідери опозиції оголошують загальнонаціональний страйк. О 21.00 на Майдані — близько 15 тис. людей. Встановлюють 20 наметів.

300 машин рушили з Києва до президентської резиденції "Межигір'я" в село Нові Петрівці на Київщині. Хотіли посигналити й так висловити незгоду з політикою Віктора Януковича. Проти них виставили вісім автобусів "беркутівців". Судові виконавці заборонили проводити мітинги біля резиденції глави держави до 7 січня 2014 року.

Зараз ви читаєте новину «"Янукович — уже не президент. Він виступив проти народу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 63
Голосування Чому "Шахтар" слабко грає в обороні?
  • 1) продали Ракицького
  • 2) неуміння тренерів вирішити цю проблему
  • 3) недопрацьовує опорна зона
Переглянути
Погода