Президент Віктор Янукович не приїхав на Всесвітній форум українців, що відбувся 19–21 серпня в Києві. Обмежився привітанням. Його від імені глави держави зачитав делегатам міністр закордонних справ 57-річний Костянтин Грищенко:
— Днями я визначив як невідкладний для розгляду законопроект про закордонних українців, — виголошує послання президента. — Він прирівняє закордонних українців у правах до громадян України.
— Ганьба Януковичу! Позор президенту Украины! — переривають вигуками виступ міністра.
На сцену вибігають двоє чоловіків у вишиванках. Розгортають транспарант "Бандократію — геть!". Зал аплодує.
— Гань-ба! Гань-ба! — кричать.
Грищенко не зважає й продовжує читати. За 5 хв. чоловіки йдуть.
— Що ви слухаєте цього московського москаля! — гукає із балкона 70-річний Ігор Тарасенко. Він спирається на милиці, одягнутий у яскраво-червону футболку.
— У нас демократія, кожен має право висловитися, — всміхається Грищенко.
Дочитує вітання під вигуки "Ганьба!".
— Ми вміємо кричати, але не вміємо об'єднуватися, — підводиться з місця голова президії Української всесвітньої координаційної ради, поет 81-річний Дмитро Павличко. — Уся вина лежить на нас самих.
— А чому не приїхав Янукович? — запитує один делегат іншого.
— Так це ж форум українців. Що йому тут робити? — сміється 48-річний Василь Омельченко з Чернігівщини. — Йому тільки подякувати, що не приїхав.
Перший день Форуму проходить у приміщенні Національної опери.
На вулицю виходить житель Санкт-Петербурга 33-річний Мирослав Набиль. Два тижні тому він кинувся під машину, в якій до слідчого ізолятора везли екс-прем'єра Юлію Тимошенко. Набиль у яскравій рожевій сорочці. Дістає цигарку "Прима" без фільтра з портсигара з російським гербом.
— Послушал 10 минут и вышел, — закурює. — Сплошная демагогия. Завтра разбредутся по своим Канадам-Америкам и будут там рассказывать, как они любят Украину. А здесь ничего не изменится. Суды — куплены, люди — разочарованы. В милиции работают парни с интеллектом дверной ручки. Скажут стрелять — будут стрелять. А делегаты распинаются, как им жаль Украину. Если так любят, то почему за границей?
Наступного дня Форум проходить в Українському домі. Біля входу 75-річна Софія Вацик з Івано-Франківська продає вишиванки та скатертини. Дістає їх із картатої сумки. Підбирає із землі некурок. Несе його 2 м до урни. Починає діставати недопалки, що застряли між плитами. З будинку виходить делегат із Києва 40-річний Руслан Журавель — у білій вишиванці, на грудях сувенірний "віночок". Підходить, вибирає недокурки сам і викидає у смітник.
— Нічого, бабусю, — всміхається. — Це скоро минеться. Зараз свідомість людей уже змінюється. Скоро будуть і в нас вулиці чисті.
У неділю обирали нового голову президії координаційної ради. На початку засідання заступник голови Народного руху 30-річний Іван Крулько з трибуни повідомляє, що зник лист правників до президента України. У ньому відомі в світі та Україні адвокати доводять незаконність арешту і процесу над Юлією Тимошенко.
— Лист лежав на столі реєстрації, аби кожен бажаючий міг його підписати, — говорить Крулько. — Хтось узяв почитати і пішов із ним. Боюся, вже не знайдемо. Прошу підходити і залишити підписи під новим текстом, — підіймає аркуш над головою.
Слово надають представнику української громади Парагваю — Терезі Знаковській де Санчес. Делегація приїхала на Форум останнього дня.
— Ми любимо Україну, ми любимо Тарас Шевченко, ми любимо Голодомор, ми любимо вас. Слава Україна! Слава Парагвай!
— Дякуємо! Пані Терезо, тепер я бачу, що то справді була б велика несправедливість, якби ви не виступили на цьому форумі, — каже заступник Павличка колишній народний депутат 49-річний Михайло Ратушний.
Делегати пропонують дві кандидатури на голову Української всесвітньої координаційної ради — Михайла Ратушного та лідера Всеамериканської громадської організації "Нова українська хвиля" Мирославу Роздольську. За Ратушного голосують 176 осіб, за Роздольську — 31.
— 20-й з'їзд КПСС. Один до одного, — коментує чоловік років 40 у чорній сорочці.
Ратушного вітають. Дарують книжки та буклети. Приймають ухвалу: закликають президента забезпечити в Україні верховенство права, а уряд — створити державний комітет, що опікувався би справами українців за кордоном.
— Віктора Януковича ми чекали до останнього моменту, — розповідає Ратушний. — Перший раз, коли на Всесвітньому форумі українців не присутній глава держави. Думаю, це лишило осад у делегатів та учасників.
— Я розчарований Форумом, — ділиться 32-річний Віктор Филима з Хорватії. — Очікував, що він висуне жорсткі вимоги до президента України: щодо утисків демократії в країні, щодо становища українців в Росії тощо. Але натомість делегати жалілися на тяжку долю та говорили абстрактні речі. Ситуація в Україні критична — в Хорватії я чую більше української, ніж тут, де майже всі відповідають російською. Я, українець, у Хорватії маю більше прав, ніж українці у власній державі.
На проведення Форуму Міністерство культури виділило 3,3 млн грн. Раніше ці кошти планували витратити на парад до 20-ї річниці Незалежності.
2 
1
Коментарі
78