— Питав "есбеушників", хто це приїхав, а вони цідили крізь зуби: "Державні заходи", — народний депутат від УДАРу 37-річний Павло Різаненко киває на перекриту залізними парканами дорогу біля Адміністрації президента. Авто проїжджають лише за перепустками. Цього дня радник президента Андрій Гончарук зустрічається з послом Нідерландів Кейсом Кломпенхауером. — Мали б депутату сказати. Але ж у нас депутатів ні за що мають.
Різаненко заходить до будівлі комітетів Верховної Ради. Ліфтом підіймається на п'ятий поверх. Має невеличкий кабінет, де вмістилися два столи й шафа. Голі стіни пофарбовані у світло-зелений колір. Помічниця депутата брюнетка Світлана сідає навпроти й уважно слухає 2 год. розмови.
Ви жили у Сполучених Штатах. Що українцям слід насамперед запозичити в американців?
— Здатність самоорганізовуватись. Вони небайдужі до всього — від проблем у дворі до загальнонаціональних. Хоча більше їх турбує те, на що можуть вплинути. Місцеві вибори для американців важливіші за загальнодержавні, бо від цього залежить, як вивозитимуть сміття, чи збудують дорогу. Найголовніше — ця небайдужість не обмежується розмовами на кухні. Вони готові витрачати свій час. Наприклад, працюють волонтерами на виборах. Коли ж я балотувався, треба було 800 спостерігачів, а знайшов удесятеро менше.
Ви могли лишитися в Америці. Які перспективи України змусили повернутися?
— У фінансистів є такий підхід: не купувати акції гарної компанії, а купувати недооціненої, адже в неї є перспектива росту. Україна давно в підвішеному стані. Стоїмо на порозі розв'язки — підписання Угоди про асоціацію. Перш за все, це буде Зона вільної торгівлі з Євросоюзом, що відкриє величезні можливості для економіки.
У нас немає критичної маси людей у владі, які бачили б перспективу і послідовно працювали на неї. Як організувати "український прорив"?
— У нас не виконують закони, не відповідають за свої вчинки, що спричиняє тотальну корупцію. Щоб зруйнувати це, треба очистити судову й правоохоронну системи: провести перекваліфікацію, непрофесійних — звільнити, найбільш одіозних — посадити. Це матиме психологічний ефект на решту.
Є судді, які висять на гачку кримінальних справ. Із таким я стикнувся в Окружному апеляційному адмінсуді Київської області. 2005 року суддя працював у Донецьку. П'яним збив на смерть двох дітей, мати померла за кілька днів від серцевого нападу, батько повісився. Прокуратура закрила справу у зв'язку з відсутністю потерпілих, — Різаненко замовкає на кілька секунд. — Цю людину перевели до Києва на підвищення.
Наступний крок — створити конкурентне поле в економіці. Тобто усіх поставити в однакові умови.
Найефективніший спосіб очищення системи — забрати повноваження в інстанцій, що задіяні в корупційних схемах. Приміром, у Грузії ліквідували санепідемстанцію. А в Сполучених Штатах практично нема державних компаній. Усім займаються приватні. Там, де менше держави — менше й корупції.
Якщо почнемо впроваджувати ці зміни, скільки часу знадобиться?
— Очевидні результати будуть за п'ять-сім років.
Росія продовжує торгову війну проти України. Погрожує відмовитися від продукції машинобудування, металургії. Що чекатиме на ці галузі?
— Що можна було виготовляти самим — росіяни вже виготовляють. Проте досі купують в Україні складові літаків, ракетні двигуни й багато іншого. Від цього Росія не може відмовитися. На створення аналогічних підприємств потрібні десятки мільярдів доларів, а ще й технології.
Якщо перестануть купувати наші цукерки, сири, алкоголь, українська економіка суттєво не втратить. А за рік-півтора ці галузі отримають вихід на європейські ринки.
Чого ще чекати від Кремля?
— Я бачив, як у Росії відмовлялися від польського м'яса, прибалтійських шпротів, латвійський нафтоперевальний термінал "Венспілс" відрізали від сировини. Але щоразу санкції були тимчасові й безрезультатні. Країни не змінювали своєї поведінки, й Росія зупинялась. Нам треба пережити цей період психологічного тиску.
Дивно, що Москва розпочала торговельну війну лише за три місяці до саміту.
Чому росіяни проґавили момент?
— Очевидно, Путін не вірив у підписання Угоди з ЄС. Гадав, що Європа наполягатиме на звільненні Тимошенко, а Янукович не погоджуватиметься. У результаті, або український президент вирішив випустити Юлію Володимирівну, або ця умова перестала бути такою важливою для Євросоюзу.
Радник російського президента Сергій Глазьєв пригрозив, що "Україна перестане бути стратегічним партнером Росії". Як зберегти хороші стосунки з Москвою?
— Глазьєв говорить дурниці. Увійшовши до ЄС, Україна регулюватиме самостійно відносини з третіми сторонами, зокрема і з Росією. А от у Митному союзі щодо цього будуть єдині правила для всіх країн-учасниць, а в Москви — вирішальний голос. Тоді втрачається суверенітет.
Кремль може дотиснути Януковича?
— Він націлений на підписання Угоди. Янукович представляє інтереси великого бізнесу, а той зацікавлений у найбільшому в світі ринку — європейському. Обама заявив, що США збираються підписувати з ЄС Угоду про зону вільної торгівлі. Уявляєте, що це буде за ринок? Навіть Китай, об'єднавшись із Росією, будуть ще півстоліття наздоганяти.
Після підписання Угоди Янукович отримає козир на президентські вибори. Чим відповідатиме опозиція?
— Сподіваюсь, навесні наступного року висунемо єдиного кандидата. Ним повинен стати той, хто матиме найбільший кредит довіри. Суспільству треба буде представити програму й команду. Це мають бути професіонали-технократи. Пропоную познаходити талановитих українців, які працюють у таких структурах, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, великі корпорації — і запросити їх на посади в уряді.
До яких несподіванок готуватися на виборах 2015 року?
— Важко залізти в голову Януковичу. З одного боку, уявляємо його як втілення зла, з другого — він іде на підписання Угоди про асоціацію. Це — сюрприз. Тому цілком імовірно, що віддасть владу, як колись Кучма. Аби не довести ситуацію до кривавої розв'язки, Євросоюз може гарантувати Вікторові Федоровичу недоторканність.
Зараз виглядає так, що Янукович у першому турі набирає більше голосів, а в другому програє будь-кому від опозиції. Далі питання: або програти чесно, або махлювати. Фальсифікації в 3-4 відсотки будуть непомітні, міжнародні спостерігачі закриють на це очі, а українці обуряться. Фальсифікувати 7-8 відсотків буде важко. Світ це помітить, а люди вийдуть на вулиці, як 2004-го. Якщо різниця між кандидатом від опозиції і Януковичем буде 8-10 відсотків — влада нічого зробити не зможе.
Місяць пролежав зі струсом мозку
Два роки тому Павло Різаненко вийшов з авто коло свого будинку й попрямував додому. До нього підбігли четверо чоловіків, повалили на землю й почали бити по голові гумовими кийками. Водія не зачепили.
— То були не наркомани чи гопники, а, по всьому видно, професіонали, — згадує Різаненко. — Побили й одразу: "Уходим". Я лежав місяць у лікарні зі струсом, забоями та крововиливами. Підозрюю, що замовив побиття хтось із влади міста чи області. Я тоді був депутатом Броварської міськради. Весь час до суду подавав, що землі не по закону розподіляють, протоколів сесій не видають. Зненавиділи мене всі — мер, члени виконкому, депутати.
Міліція не знайшла нападників.
Мільйонером став у Росії
Павло Різаненко народився у селі Красилівка на Київщині. На третьому курсі столичного торговельно-економічного інституту виграв грант на навчання у США. Три роки вчився в коледжі на економіста. В Україні працював аудитором у компанії "Ернст енд Янг".
— Після фінансової кризи 1998 року подався "на заробітки" до Москви в одну з міжнародних інвестиційних фірм. Планував на рік, а вийшло — на вісім.
Працював в інвестиційних компаніях "Тройка Діалог", "Ренесанс Капітал". Став офіційним мільйонером. 2007-го повернувся в Україну. За три роки обрався депутатом Броварської міськради від "Сильної України".
На торішніх виборах до Верховної Ради балотувався у мажоритарному окрузі у Броварах від УДАРу. Переміг, отримавши понад 31 тис. голосів.
Дружина 36-річна Ольга доглядає за дітьми — двійнятами 4-річними Ярославом та Мирославою.
Різаненко задекларував торік близько 3 млн грн доходу.
4 
1
Коментарі
67