Наталія Таранушич, 42 роки, вихователь навчально-виховного комплексу № 1:
— При Ісипові місто стало бруднішим. Раніше тричі на тиждень їздила машина. Тепер поставили контейнери. Нововведення не спрацювало — контейнерів мало. Людей привчили сипати сміття біля них. Купи по місяцю можуть лежати.
Відпала традиція святкувати день міста. У мене багато друзів живуть у селищі Нові Санжари. Там проводять День селища, сала, меду. Музикантів наймають, весело гуляють. В нас буденність затягує по хатках. Добре, що Ісип освітлив майже все місто. Почали облаштовувати пляжі.
Костянтин Капацій, 41 рік, меблевий майстер:
— Старпери, які сиділи до цього у міській раді, тільки справки видавали, нічого не робили. Ця команда — відкрита до людей. Мер велосипедом містом їздить, у кафе "Галушка" ходить. Коли у місті щось робиться, він із лопатою мотається, не для показухи, а справді допомагає. Дитячі майданчики поставив. Людям поміняв опалення. В інших містах перейти на індивідуальне — 25 тисяч гривень коштує. З товаришами хокеїстами зробили ковзанку в Кобеляках. Там зимою півміста катаються.
Ісипа обирають постійно, бо альтернативи йому немає, хто балотується — всі слабші за мера.
Людмила Пряхіна, 61 рік, пенсіонерка:
— 15 років тому Ісип прийшов до влади через фальсифікацію — повністю замінили бюлетені на його користь. За цей час у нас нічого не помінялося. Він не має плану розвитку міста. Усе, що робиться, вигідно йому, або в карман можна покласти. Його мати займається квітковим бізнесом, він купує в неї петунії, засаджує клумби. Тільки все пропадає, бо немає служби, щоб доглядала за квітниками. Колись у дитячий садок подарував пральну машину. А тоді з'ясувалося, що купили її за гроші батьків.
На вулиці Полтавській виселив із гуртожитку людей, приміщення перемонтував, а квартири роздав прібліжонним — прокурору, голові району. Його квартира там є. "Криша" у нього — Партія регіонів.
Ростислав Мішталь, 17 років, школяр:
— У місті немає розваг. Тільки парк у центрі Кобеляк із дерев'яними фігурками мультяшних звірів та каток. Їздимо в Полтаву кіно дивитися.
Працює будинок дитячої творчості. Старшим цікаво хіба на туристичний гурток ходити, бо поїздки організовують. Із фестивалів проводить один — "Вйо, Кобеляки". Весело гуляємо, але мало.
Галина Гуль, 60 років, пенсіонерка:
— Рік тому забрали гірку з нашого дитячого майданчику на реконструкцію. То по цей день. Мамочки з дітьми з'їжджаються, а покататися ніде — одна карусель поламана.
У місті не вистачає роботи. Кожен держить якусь птицю. Ісип позаминулого року зробив на нашій вулиці світло. Фонарі горять нормально, тільки в хатах напруга падає до 150 вольт. Не можна пилососом пользуватися. Трохи раніше свєт блимав, що в нас телевізор згорів, а в сусідів стиральні машини.
2 
1
Коментарі