Понад 3,6 тис. акцій протесту пройшли в Україні з жовтня 2009 року по грудень 2010-го. У середньому по вісім щодня. В останні місяці збільшилася кількість протестів на Сході та в Центрі країни. Такі дані наводить Центр дослідження суспільства.
— Абсолютна більшість українців невдоволені станом справ у державі, — коментує політолог 42-річний Сергій Таран. — Але основною тональністю настроїв людей є не стільки готовність до протестів, скільки відсутність чіткої альтернативи, заради якої вони вийшли б на вулицю. Це рятує теперішню владу від краху. Як свідчить досвід, для демократичних перетворень у Східній Європі достатньо вийти на вулицю кожному 10-му.
Чи готовий до протестів електорат Партії регіонів?
— Протест не є політичною культурою жителів Донбасу. Такі акції там закінчилися на початку 1990-х походами шахтарів на Київ, які могли міняти склад уряду. Проблемою для Сходу, як і всієї країни, є розгубленість. Далі для організації масових протестів потрібно мати розгалужені інституції. На Донбасі їх набагато менше. Бо східнякам притаманний патронаж — зв'язок із владою. Люди ладні поступитися частиною свобод в обмін на певні соціальні блага.
Соціальні мережі в інтернеті можуть стати детонатором протестів?
— Безумовно, адже влада їх не контролює. Але потрібні соціальні інституції, які об'єднують людей не у віртуальному світі, а в реальні партії, профспілки, громадські організації.
До якої межі повинен обвалитися рейтинг влади, щоб люди почали вимагати змін?
— Рейтинг зараз не має значення. Леонід Кучма наприкінці президентства мав рейтинг довіри 3 відсотки. Але доки не з'явилися чітка альтернатива і соціальні інституції, протести ні до чого не приводили. Зміни можуть відбутися внаслідок виборів, тому варто чекати 2012 року. До цього будуть маленькі репетиції з мобілізації громадян.
Зростання цін може спричинити масові протести?
— Революції через високі ціни бувають лише в дуже бідних країнах. У нас бажання до протестів з'явиться тоді, коли середній клас відчує, що їхні права серйозно утискують.
У який спосіб влада може випускати пару соціальної напруги?
— Пошуком ворогів. Можна шукати їх серед олігархів або інших країн. В українських умовах це малоймовірно, тому суспільству по шматочку підкидатимуть дратівливі питання. Наприклад, на 9 Травня вивішуватимуть червоні прапори або підбурюватимуть боротьбу між церквами. Цим відвертатимуть увагу від провалів у економіці.
5 
1
Коментарі
4