"Сестра чоловіка четвертий рік заміжня, а завагітніти не може, — пише Вікторія з Полтавщини. — Обстеження і лікування вона проходила, але результату жодного. Чоловік у всьому звинувачує її, бо має дитину від першого шлюбу. До заміжжя у Світлани було два цивільні шлюби, але й тоді завагітніти не вдавалося. У чому проблема? Вона зверталася по допомогу до священиків і біоенергетиків".
У конверт вкладає фото. Кучерява білявка обіймає лисого чоловіка в білій сорочці. Листи коментує біоенергетик Мирослав Олійник.
— Зовиці варто всиновити дитину. Чоловіка важко буде на це вмовити, але коли поїдуть на знайомство з дитиною в інтернат, його серце розтане. Візьмуть на виховання хлопчика 4 чи 5 років. Це наповнить їхнє життя щастям.
"Чоловік помер 2010 року, — розповідає у листі 68-річна Ольга Степанівна з Київщини. — Живу з меншим сином Дмитром, невісткою й онуком у двокімнатній квартирі. Миримося, хоч я розумію, що їм не потрібна. Молоді люди хочуть жити самі. Старший син Павло має 45 років. Живе в однокімнатній квартирі з жінкою Таньою, 9-річним сином і донькою, якій 4. Жінка постійно пиляє його через гроші. Їй завжди мало. Ця квартира числилася на батькові і старшому синові. Але ми з Павлом від неї відмовилися, щоб Діма приватизував житло. Тепер невістка бурчить, що платити комунальні не буде, бо квартира не їхня. Давить на Павла так, що він почав пити. Вимагає від нього розвод".
— Син і невістка можуть розлучитися по документах, але продовжуватимуть жити разом. Невістці нікуди їхати. Вона у вас приписана й виписуватися не захоче. Щоб у домі настав спокій, запропонуйте синам помінятися квартирами. Нехай Дмитро переїде у свою однокімнатну, а Павло переселиться до вас. Досить віддавати дітям останню копійку. Вас мучить совість, що пригріли змію на серці. З невісткою треба говорити мовою ультиматумів. Хоче більше грошей, хай сама шукає роботу. Відколи вийшла з декрету, не спішить заробляти і приносити щось у сім'ю.
"Дочці 27 років, а вона досі не замужем, — пише 49-річна Любов Іванівна із Черкас. — П'ять років жила у цивільному шлюбі з хлопцем. Думала, він — її пара, але життя у них не склалося. Він пив, ні в чому їй не допомагав, ображав, доходило до рукоприкладства. Таня — красива, розумна, хазяйновита. Добре готує. За професією вона — бухгалтер. Хоче змінювати роботу, обзавестися сім'єю і дітьми".
Біоенергетик дістає з конверту фото. Брюнетка в білій тенісці сидить на стадіоні. Над головою тримає шарф із надписом "Динамо".
— Дякуйте Богу, що відвернув Тетяну від шлюбу з попереднім хлопцем. Щасливою той союз її не зробив би. Зять зраджував би, рідко ночував удома, не помагав із вихованням дітей. Тетяна заслуговує на кращу пару. Вийде заміж наступного року. Незабаром після весілля завагітніє. Роботу їй треба змінити до листопада. Пізніше гарних пропозицій не буде.
"Чоловік хороший, коли не п'є, — пише 33-річна Алла із Хмельницького. — Випити йому хочеться постійно, а працювати не любить. Гроші на горілку і сігарєти дає свекруха. Хочу поїхати на заробітки в Москву, а дитину залишити на своїх батьків. Але мама просить не спішити, не кидати основне місце роботи. А я не можу дивитися, як чоловік спивається".
Надсилає весільне фото. Біоенергетик кладе на нього правицю, заплющує очі.
— Не намагайтеся бути хорошою невісткою. Поясніть свекрусі, на що йдуть гроші і яке майбутнє чекає на її сина. Годі думати, що все зміниться. Або чоловік перестане пити і влаштується на роботу, або сім'я розвалиться і ви переїдете з сином до батьків.
"У нашій сім'ї проблема. Мій чоловік ненавидить нашого зятя, — пише тернополянка Наталія Василівна, 60 років. — Коли ми побралися і Анатолій прийшов до нас в зяті, то в нього були напружені стосунки з батьком. Вони сварилися постійно, доки тато не помер. Тепер усе повторюється. Дочка вийшла заміж, зять переїхав до нас жити. Мій чоловік на пенсії, нічого сам робити не хоче, а зятя постійно пиляє. Той почав пити, бо йому набридли погрози. Стали вони битися. Один раз дійшло до крові. Зять із тестем побилися так, що ми викликали "швидку" й міліцію. Самі розборонити не могли. Якби їх не зупинили, бійка могла закінчитися смертю одного з них. Боюся, наша хата побудована на якомусь проклятому місці, бо тут ніколи нема спокою".
— У вашого чоловіка непростий характер, — каже біоенергетик. — Він не може жити мирно. Щоб почувати себе добре, мусить знайти собі цапа відбувала. Обожнює командувати й наказувати. На жінку руки не підніме, а з чоловіками любить кулаками помахати. Доки не сталося біди, доньці з сім'єю краще переїхати в інший будинок чи на квартиру. Бо тесть своєї затії не покине. А зять не з тих, хто поступиться. Наступна серйозна сварка може статися на родинне свято, коли обоє нап'ються.














Коментарі