неділя, 11 лютого 2007 15:50

Дружина викинула брошку Жванецького

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Короткі гуморески Михайло Жванецький читає стоячи
Короткі гуморески Михайло Жванецький читає стоячи

У столичному палаці "Україна" Михайло Жванецький, 72 роки, читав гуморески, написані влітку 2006-го на дачі в Одесі. Програма називалася "Концерт для своїх".

За 10 хвилин до початку концерту під стінами "України" з"являються зять екс-президента Леоніда Кучми Віктор Пінчук, 46 років, із дружиною Оленою Франчук, 36 років. На жінці коротка куртка з хутряним коміром. Під нею — чорна сукня до колін, із глибоким декольте. Пінчук у довгому чорному пальті. Він називає Жванецького "маестро".

— Маестро років тридцять приятелює з моїми батьками, — розповідає російською. — Вони ровесники, познайомилися за кулісами після концерту в Дніпропетровську. Запросили Жванецького додому. Близько 11-ї ночі відкриваю двері, мама каже: "Не лякайся — в нас гості". Швиденько виставили на стіл коньячок, лимончик, приготували картоплю. Коли маестро буває в Дніпрі, завжди заходить у гості до батьків.

— Ми не пропускаємо жодного його концерту, — додає Олена. — Навіть до Москви їздили, коли виступав.

Біля гардероба за 15 грн продають книгу Жванецького "Мой портфель". У черзі семеро людей.

— У меня такое же место, как и у вас. Вы где покупали билеты?

— Разуй глаза, у тебя ряд какой? — сваряться в залі двоє чоловіків у ділових костюмах.

Жванецький на сцені. Наливає у склянку "Боржомі", але не п"є. Короткі гуморески читає стоячи.

В антракті спускається до гримерки. Сидить у кріслі перед дзеркалом. Витирає лисину вологою серветкою з запахом фіалки. Каже, зупинився в номері люкс готелю "Україна". Харчується в ресторані "Хуторок", що в Пасажі. Бере борщ або картоплю з оселедцем.

Я переживаю лише за те, щоб мені заплатили не менше, ніж Петросяну

Згадує минулорічний відпочинок в Одесі, на дачі біля моря.

— Наприкінці липня прилетів з 11-річним сином Мітьою та дружиною Наталею. Вони одразу побігли в море. А я перший день із будинку не виходив. Сидів на балконі, дивився на дівчат у купальниках, — усміхається, викидає пожмакану серветку в кошик.

Розповідає, що на морі зустрів фанатку. Жінка хотіла, аби він написав автографи для всіх її родичів.

— У неї була моя книга. Я написав: "Мои руки помнят твое тело".  Вона образилася. Сказала, що покаже моїй дружині.

Зізнається, що з Наталею жарти не проходять.

— Якщо нас запрошують на звану вечірку до російських олігархів, а їй нічого вдягнути, таке може влаштувати!

Нещодавно вони посварилися через одяг.

— Наталя була в доброму гуморі, муркотіла до мене. Сказала, що їй треба обновити гардероб. Я розповів їй про жінку, яка відібрала в чоловіка всі гроші. Наталя схопила золоту брошку, яку я подарував їй на день народження, і викинула через вікно. Образилася, — опускає кінчики губ. — Я побіг забирати — в снігу знайшов.

Хвалиться, що в Одесі катався на яхті з олігархами.

— Ну там і качає! Доки пили, їли — ще нічого. А як усе скінчилося, підступила блювота. На море краще дивитися з берега.

Зізнається, що не розуміє іноземних мов, окрім слов"янських.

— Якось відпочивали з сином у Венеції, — пригадує. — Зайшли до ресторанчика перекусити. Меню не змогли прочитати, замовили навмання. Принесли кальмари й салат із капусти. Я кажу: "Батько не знає мови, тому їсть погано. Вчи, щоб їсти добре".

Запитую, скільки він заробляє за концерт.

— Моя точка відліку — Петросян. Я переживаю лише за те, щоб мені заплатили не менше, ніж йому.

Після концерту за лаштунки прориваються фанати Жванецького з книгами і криками "Мы за автографами!". Охорона пропускає лише Олену Франчук і Віктора Пінчука. За кілька хвилин пара виходить із великим білим конвертом.

— Маестро підписав, — гордо каже Пінчук. Дістає  книгу "Мой портфель", розкриває на першій сторінці. Там маленькими круглими літерами написано: "Витеньке от автора, с пожеланием любви и счастья", і розмашистий підпис Жванецького.

1934, 6 березня — Михайло Жванецький народився в Одесі в родині лікарів
1956 — закінчив Одеський інститут морського флоту, здобув професію інженера-механіка
1964 — завлітчастини театру Райкіна в Ленінграді
1988 — художній керівник Московського театру мініатюр
1991 — одружився з костюмеркою театру Наталею
1992 — член Спілки письменників Росії
1995 — народився син Дмитро

Зараз ви читаєте новину «Дружина викинула брошку Жванецького». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути