"Мої діти не мають щастя, — пише 75-річна Ольга Іванівна одного з райцентрів Львівщини. — Старша дочка Оксана сім"ї не має, молодша Надя — розведена, сама тягне на собі господарство. Син Юра — п"яниця. Мав дві доньки. Обидві розвелися. Тепер із ним зжитися в одній хаті не можуть. У мене купа хвороб: у голові шумить, катаракта".
Листа читає столичний біоенергетик Мирослав Олійник, 44 роки. Розглядає фотографію Ольги Іванівни та її трьох дітей. На світлині люди всміхнені, обіймають одне одного.
— Думайте про хороше, і в сім"ї пануватиме позитивна атмосфера. Усі людські хвороби від поганих думок. Люди накликають на себе біди словами "нещастя", "лихо", "хвороби", "не можу". Частку "не" вживайте тільки, коли перечитуєте заповіді Божі: "Не вбивай", "Не кради". Ваші діти самі винні у своїх нещастях. Доньки надто зверхньо ставилися до чоловіків. Оксана хотіла вийти заміж, але її кандидатури вам не подобалися. У Надину сім"ю ви теж не раз втручалися. Діти вже надто дорослі. Дайте їм можливість жити самостійно. У родині багато розлучень, бо ваша прабаба увела чоловіка з сім"ї. Його дружина прокляла ваш рід до четвертого коліна. Сходіть до церкви і покайтеся за гріх родички.
"Я пенсіонер, — звертається 73-річний Михайло Григорович із Одещини. — Маю позвоночну грижу з 2008 року. Вона мене не турбує, майже не болить, тільки ноги від коліна до пальців часто німіють, їх однімає. Ходжу з паличкою. Ніг не чую. Жодні таблєтки не помагають".
— На грижу хворіють люди, які багато крали. Якщо відчуваєте за собою таку вину, замоліть її під час сповіді. Ноги тримайте в теплі, робіть теплі ванночки й масажі. Це послабить біль і зніме набряки.
Частку "не" вживайте тільки, коли перечитуєте заповіді Божі
"Доньці минуло 26 років, а вона ніяк не може знайти собі хлопця, — розказує в листі Тамара, 44 роки, з Тернопільської області. — Зустрічалася з багатьма, але до весілля не доходило. Стала дуже нервовою і замкнутою, може тижнями зі мною не говорити. Зараз зустрічається з хлопцем, на п"ять років молодшим. Я не проти, хоча знаю, що з цього нічого не вийде. Синові скоро 30. За дівчат йому боюся казати, бо одразу втікає з хати. У свої роки він навіть дівчину за руку не тримав, не те що поцілувати. Хоч робота у нього така, що весь час спілкується з дівчатами. Боюся, що не дочекаюсь онуків, яких дуже хочу".У конверт вкладено дві фотографії. На одній з них донька, на іншій — син Тамари обіймається з дівчиною. Обоє чорняві, кароокі.
— Не розумію вас, Тамаро, — говорить біоенергетик. — Ваш син обіймає на світлині дівчину. Помітно, що він щасливий, очі світяться від кохання. Він уже знайшов свою пару. Через рік очікуйте на поповнення у сім"ї. Народиться хлопчик. І донька скоро вийде заміж. На ваших дітях не лежить вінок безшлюбності.
"Через свекруху рішила з чоловіком розвестися, — пише Олександра, 34 роки, з Полтави. — 10 років жили у шлюбі, але він щодня розривався між двома квартирами. Щовечора з роботи ходив до мами помагати. Додому вертався пізно, весь виснажений. Уже два роки спимо на різних ліжках. Свекруха-вампірша випила наше кохання".
— Сімейний затишок залежать від дружини. Наповніть дім любов"ю й теплом, запросіть у гості свекруху, пригостіть її обідом. Коли вона бачитиме, що син щасливий, не смикатиме його щодня до себе. Мати чоловіка повинна змінити свою поведінку. Через ненависть до невістки вона шкодить рідній дитині. Після весілля подружжя стає одним цілим. Енергія, спрямована на одного з членів сім"ї, виливається і на іншого.
3 
1
Коментарі