"Запізнилися на власне весілля. Шампанське купити не встигли"

 

Одесити 34-річна Марія Попович та Олексій Потравка, 32 роки, одружилися 4 квітня. Шлюб зареєстрували в літаку. До них в Україні цього ніхто не робив.

— Олексій освідчився торік у жовтні. До того зустрічалися рік і вісім місяців, — розповідає Марія Попович. — Одружитися вирішили оригінально. Я сім років працювала в аеропорту "Одеса", а Олексій — інженер-суднобудівник за професією. Обирали між весіллям у літаку чи на морському судні. Перше здійснити простіше. Спочатку хотіли зробити це на регулярному рейсі, щоб одразу полетіти у весільну подорож. Та не вдалося порозумітися з авіакомпанією. Друзі порадили винайняти Ан-2 одеського бізнесмена Вадима Громова. Наша ідея його зацікавила.

Думали, важко буде знайти реєстратора, який не побоїться піднятися в небо на раритетній машині. Та в районному рацсі почули: "Літали на повітряній кулі, можемо й на літаку".

На молодят чекали на спортивному аеродромі "Гідропорт". Літак прикрасили штучними квітами, постелили червону доріжку. Наречена приїхала у класичній білій сукні, на голова мала діадему. Наречений був у синьому костюмі й червоному метелику. На церемонію запросили 12 гостей — родичів і найближчих друзів.

— Через ремонт доріг у місті запізнилися на власне весілля на 40 хвилин, — згадує Марія. — Шампанське купити не встигли. Була фотосесія перед літаком, а потім ми піднялися в небо. Пілот влаштував сюрприз. За кілька метрів від нашого літака летів ще один. Це був весільний ескорт. За штурвалом — багаторазовий чемпіон України з аеробатики Валерій Наливайко. Реєстратор захоплено вела церемонію, бо їй усе подобалося. Ми з чоловіком поклялися одне одному, наділи обручки й поставили підписи. Тут же нам вручили свідоцтва про шлюб. Святкування продовжили в одному з одеських ресторанів.

Наступного дня молодята вирушили у весільну подорож до Стамбула. Провели там чотири дні.

— Квитки купили ще до того, як Олексій освідчився, — каже Марія. — Якби знали, що ця подорож буде весільна, поїхали б надовше. Мандрувати ми любимо. У кожній поїздці знаходимо клуби латиноамериканських танців. Це стало сімейною традицією, адже познайомилися на сальса-вечірці.

Скільки коштувало весілля, говорити не хочуть.

— За все заплатили менше, аніж якби весілля було традиційним — із короваєм і тамадою, — говорить Марія Попович.

×