— Заходи, що в майбутньому призвели до Голодомору, почалися з 1928 року, коли ввели 24 фінансові зобов'язання для селянства, — розповідає історик Володимир Петренко, 56 років, завідувач кафедри Вінницького кооперативного інституту. Одне рентабельне господарство могло дати 400-500 карбованців, а платити треба було близько тисячі. І з кожним роком сума збільшувалася. Нема грошей — давай продукти, нема продуктів — давай речі. Постійне невиконання плану заготівель призвело до розкуркулення господарств та повних злиднів. Ще й посівний фонд забирали. У селі не залишалося ніякого збіжжя.
В одних селах від голоду помирали окремі люди, а деякі села зникали майже повністю. Чому?
— Велику роль грає людський фактор. Були керівники, які не дивились ні на що. Головне для них було — виконання плану. А другі жаліли людей, останнє не відбирали, бо розуміли, що ті не виживуть. Правда, після цього багато голів колгоспів і сільрад опинялися в тюрмі. За невиконання плану села й цілі райони заносили на "чорну дошку". І тоді вже з'являлись "буксирні бригади", які й у піч заглядали, і підлогу зривали. Їхні дії підтримувала партія. Було розпорядження: "Забирайте все до зернини. Або ми їх, або вони нас". Дуже боялись опору радянській владі, колективізації. А коли людина голодна, вона опиратися не здатна. В неї одна думка — їсти.
Люди із сіл могли б виїхати в міста, влаштуватись там на роботу?
— До 1933 року можна було, взявши довідку у сільраді. А потім ввели паспортний режим — ніхто не мав права покинути свій населений пункт. Перетворили села на резервації. І постійно все вивозили звідти. Все йшло на експорт. Навіть горіхи, собачі і котячі шкури. Але ніхто не називав це Голодомором. Казали, "у нас продовольчі труднощі". Таке планомірне знищення українського селянства, а воно становило близько 90 відсотків населення України, науковці називають соціоцидом. Тобто, знищення певної соціальної верстви населення. Впродовж
1931-1934 років в Україні від штучного голоду загинули п'ять-сім мільйонів селян, на Поділлі — понад мільйон. Зникли цілі покоління селян-землеробів, які любили землю. Які були носіями високих християнських цінностей та джерелом духовності і культури.
1,6
мільйона справ щодо Голодомору залишаються засекреченими в російських архівах. Загалом там зберігаються 42 млн справ. Про це заявив Володимир Тарасов, заступник керівника Федерального архівного агентства Росії. Воно завершує підготовку тритомника, що спростовує "винятковий характер" голоду в Україні в 1930 роках.
2 
1
Коментарі
2