12 травня художник Іван Марчук відзначив 80-річчя. Запросив до себе друзів. У неділю продовжив святкування на батьківщині — у селі Москаліївка на Тернопільщині.
До ювілею Укрпошта випустила дві марки з картинами митця. В день народження їх погасили. Розійдуться мільйонними тиражами Україною та за кордоном.
2007-го Іван Марчук потрапив до сотні геніїв сучасності. Рейтинг склала британська газета "Дейлі телеграф". Створив авторську техніку живопису "пльонтанізм". Отримав Шевченківську премію. Жив у Канаді, США та Австралії. Зараз мешкає у Києві. Має доньку — скрипальку Богдану Півненко.
Віталій Капранов, письменник і видавець, 48 років:
— Давно з братом слідкуємо за творчістю Марчука. Дуже багато митців зараз лінуються малювати. Вважають, що головне — правильно розташувати плями. Марчук — фанат роботи.
Приємно мати геніїв, які не зациклюються на собі — не сидять у кришталевій альтанці на святій горі. А тих, із якими можна поспілкуватися, чарку випити.
Серед картин вразив пейзаж сучасного задрипаного села. Називається "Птахи у вирій полетіли". На полотні, мабуть, листопад. Земля взялася ранковою памороззю. Кожна грудка землі намальована як шедевр. Ти буквально відчуваєш, як ідеш цими грудками босоніж. П'ятами давиш землю і кожна сніжинка коле холодом, як голка. У ногах щось дитяче — як вийшов босоніж на осінню землю. Коли картина викликає такі фізичні відчуття — це вищий пілотаж.
Богдана Півненко, скрипалька, донька художника, 39 років:
— Люблю його за те, що є моєю найбільшою мотивацією. Був для мене прикладом. Завжди прагнула довести йому, що також щось можу. Дав мені свій характер — я така ж завзята в роботі.
Анжеліка Рудницька, співачка і художниця, 45 років:
— Я нитками малюю, а Марчук фарбами вишиває. Вони кладуться у нього стібками, а не мазками. Це його славетний пльонтанізм.
Якось їхала на відкриття своєї виставки. З колегами розмовляли про сучасних українських художників. Згадали Марчука. І тут він мене набирає. Кажу йому: "Іване Степановичу, не повірите, тільки що промовляла ваше прізвище". А він відповідає: "Мала, я тут подумав, із твоєю працездатністю краще б ти не возилася зі своїми голками й нитками. А брала пензля. Вже гектари живопису створила б". Готовий був мене навчати й консультувати. Якби вміла так вишивати фарбами як Марчук, то можливо б, замінила голку на пензель.
3 
1
Коментарі