— З донькою ми на цю тему бесід не вели. Про менструацію, секс і презервативи їй у школі розповіла класна керівничка, — каже киянка Тетяна Курдашова, 43 роки.
Має доньку 17-річну Ксенію, синів Івана, 15 років, та 9-річного Ігоря.
— Із дочкою про секс заговорила, коли її однокласниця завагітніла в 9 класі, — говорить Тетяна. — У школі зібрали батьківські збори. Говорили, що батьки винуваті, бо ми за рік до цього проголосували, щоби факультативу із сексуального виховання не проводили. Вагітна учениця була відмінницею, йшла на золоту медаль. Мама її зі школи забрала. Коли народила, батьки записали дитя на себе. Переїхали в інше місто.
У мене ця історія стояла перед очима. Боялася відпускати Ксеню на шкільні дискотеки. Пояснювала, що ранній секс несе більше шкоди, ніж задоволення. Вона червоніла, закривалася у кімнаті. Я зрозуміла, що запізно почала.
Переключилася на Ваню. Він у 14 почав із дівчатами зустрічатися. Сказав, що моїх порад не потребує, бо про все знає з інтернету. Я не тиснула. Але почала купувати йому засоби контрацепції.
Показує список покупок на вихідні. Останній пункт у ньому — презервативи для сина.
— З Ігорем простіше. Коли почав ставити запитання, звідки беруться діти, я купила книгу "Відверта розмова про "це" психолога Інституту сексології Пера Фонта Кабре. Книга перекладена з іспанської. Гарно ілюстрована. Спочатку читали її разом. Він не червонів, а багато допитувався. Кілька разів помічала, як гортав її, роздивлявся. Потім сталося те, чого я боялася. Ігор став переповідати все однокласникам. Учителька викликала мене у школу. Наїхала, що я не контролюю, що читає моя дитина. А я кажу: "Дорогенька, цю книжку йому купила я". Чому я повинна пояснювати вчителю, що пеніс і вагіна — це не матюки, а нормальні слова?
— У п'ятому класі вкрала у сестри книжку з біології. Хотіла дізнатися, звідки беруться діти, — каже 33-річна Світлана Коцюба, експерт з інтимної безпеки. — Дитяча цікавість — це нормально. Погано, коли батьки не дають відповіді на такі запитання. Бо тоді діти шукають їх в інтернеті. Наберіть у "ґуґлі" слово "секс". Отримаєте перелік порносайтів, а не посилання на пізнавальну статтю. У нас діти вперше бачать порно приблизно у шість років.
До 2014 року працювала психологом у школі. Одна з моїх учениць завагітніла у 16 років. Її тато працює в клініці пластичної хірургії, мати — окуліст. Про контрацепцію з дівчиною не говорили. Коли почав рости живіт, кричали: "Як ти могла завагітніти? У тебе ж навіть хлопця нема!" Змусили зробити аборт.
Почала шукати школи, в яких є уроки сексуального виховання. Виявилося, у столиці це практикують лише у приватних закладах. Батьки підписують дозвіл, щоб дитина прослухала курс. Викладачів фактично немає.
Я поїхала вчитися до Варшави. Потім два роки стажувалася у Лондоні. Повернулася й думала, що працюватиму на кілька шкіл, вестиму курси про сексуальне виховання для батьків. А виявилося, це нікому не цікаво. Запросили в одну приватну школу, а за два тижні звільнили. Батьки поскаржилися. Їхні діти вдома ставили незручні запитання про презервативи, любов, взаємну згоду.
Мої батьки теж зі мною не говорили про секс. Пощастило з класним керівником. Ірина Костянтинівна у восьмому класі розказала нам, навіщо користуватися презервативом.
У нас совдепівський підхід: діти не питають, батьки не говорять. Чим раніше про це почати розповідати, тим легше. Кажіть, доки цікавляться. Підростуть, почнуть уникати таких тем.
У початкових класах треба розповідати про частини тіла і статеве дозрівання. У 7–8-х класах — про менструацію, вагітність, контрацепцію, перший сексуальний досвід та інфекції, які передаються статевим шляхом. У 9–10-х — про мастурбацію, аборти, сексуальну етику і секс-меншини. Вчіть дітей правильно називати статеві органи — це захистить від домагань. Педофіли бояться обізнаних дітей.
1 
1
Коментарі