пʼятниця, 20 січня 2006 16:03

"Усе залежить від вітру"

 

Сергій Бєлорусов, 47 років, найвідоміший у нашій країні пілот повітряних куль. Він мешкає у Феодосії. Якось мені вдалося політати в його апараті. А перед самим Новим роком Сергій з"явився в Києві. Ми зустрілися в кафе "Українські страви", поряд з Бесcарабським ринком.

За пивом пілот розповів, що сподівався підписати угоду на демонстрацію чийогось логотипа — треба заробляти гроші на польоти. Переговори з однією пивоварною компанією затяглися. Сергій поспішав на потяг, щоб за тиждень повернутися знову.

Ми поспішно одяглися, бо до потяга залишалося вже зовсім небагато. Він застебнув свою темно-коричневу дублянку, заправив чорний шарф, одягнув на сиву голову чорний шкіряний кашкет. Потім зняв його, засунув у портфель, і ми пішли на Хрещатик, до метро.

Хочете, щоб ваша куля називалася, як марка пива?

— Куля — штука дорога, — пояснив він. — Найдешевша коштує 30 тисяч доларів. А один раз підняти її в повітря обходиться доларів у 200–300.

Куля — штука дорога. Найдешевша коштує 30 тисяч доларів

З-поміж не однієї сотні пілотів повітроплавних апаратів Бєлорусов у світовому рейтингу на 27 місці. Я про нього вичитав у Інтернеті. Дізнався, що іноземців на змаганнях підтримують всілякі сучасні допоміжні засоби, метеослужба. А наші користуються  старим жульвернівським способом: викинув з гондоли папірчика, подивився, куди його понесло, зловив вітер і набрав висоту. Бєлорусов — семиразовий чемпіон України, дворазовий володар Кубка видатних  російських аеронавтів — найпрестижніших змагань в СНД, виборював Кубки в Греції, Польщі, учасник шести чемпіонатів Світу. У колишньому СРСР інших повітроплавців з такими титулами немає.

— Пілоти в Україні, — розповів він, — або такі, як я — ентузіасти, або грошові мішки. У нас цей спорт почав розвиватися лише після розпаду Союзу. Проблема в тому, що куля — річ недовговічна. Максимальний термін її служби — 400 годин. Адже температура всередині — понад сто градусів.

Виступаєте не тільки в Криму?..

— Торік був в Австралії, на чемпіонаті світу. Там виступав разом з молодшою донькою Ксенією, яка тільки-но закінчила школу. В моїй сім"ї всі літають. А з болгарином Іваном Тріфоновим ми перелетіли гору Олімп. Висота чотири з половиною кілометри, — захоплено вигукнув Сергій уже в підземному переході. — Вище я ще не піднімався. А невдовзі збираємося летіти через Анди...

У чому суть змагань — у дальності перельоту?

— Та ні, — сміється він. — Є, наприклад, "погоня за лисицею". Ведучий піднімається в повітря, учасники — за ним, він викидає ціль — і решта ціляться в неї. Або "політ за маршрутом" — коли треба якнайточніше подолати шлях і скинути на ціль "маркер".

Чи є в Україні закриті для польотів території?

— Є. Існують спеціальні мапи. Заборонено літати над військовими об"єктами. Або там, де можна зашкодити іншим апаратам. Табу для пілотів повітряних куль встановлює Служба авіаційного руху. Але все залежить від майстерності пілота і від? вітру, звісно. Ніколи не вгадаєш, куди подме наступної хвилини.

З болгарином Іваном Тріфоновим перелетіли гору Олімп

Погода — дуже примхлива пані, — посміхнувся Сергій і дістав з портфеля кашкета, бо пішов дощ зі снігом. — Але найстрашніше —  пожежа. Невміле користування газовим підігрівачем спалює кулю, гинуть люди. Якось у Києві згорів склад, на якому зберігалося 12 куль. Це удар для повітроплавного спорту!

А де заправляєте свої підігрівачі?

— На автоколонках, де є газова заправка. Маємо по чотири балони,  легші за "дачні". Вага кожного — 40 кілограмів. Ставимо їх по кутах гондоли. Одного вистачає на 40 хвилин польоту. Гондолу плетуть переважно з вербових прутів. Вона мусить бути легкою.

Коли я з вами літав, ми її могли удвох нести.

— У такі кулі, як моя — з підігрівом повітря — баласт не береться. Висоту польоту регулюють підігрівачі. Зате для куль, які наповнюють воднем чи гелієм, баласт необхідний. Аби піднятися вище, мішки з баластом викидають. А знижуються, випускаючи газ. Там є для цього спеціальна шворка. Тоді куля опускається на землю.

Повітряні кулі подобаються всім, — сказав я вже на ескалаторі в метро. — Певне, в цього виду спорту є перспективи?

— Я ще не чув про людину, якій би не подобалися кулі. Не бракує і бажаючих покататися, а це вже бізнес. Він розвинений у  Європі та Північній Америці. Чому б не спробувати цю справу тут? Ви ж бачили кулі влітку над Дніпром? То мої! — похвалився він. — Цього року вперше затвердили маршрути польотів над Києвом. Лишилося визначити єдине місце для старту.

В Україні є 20 теплових куль

В Україні є 20 теплових аеростатів, які піднімаються за допомогою нагрітого газовим пальником повітря. 12 з них мають сертифікати придатності. Лише 17 пілотів мають ліцензії. Ще шестеро пройшли курс навчання.

Зараз ви читаєте новину «"Усе залежить від вітру"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути