1 червня помер 77-річний поет Андрій Вознесенський. Лікарі назвали його хворобу "втомлене серце". Він помер удома після другого інсульту.
— У нього шість разів був струс мозку через аварії, — розповідає вдова, критик Зоя Богуславська. — Якось його покусала зграя собак, коли він о шостій ранку гуляв на нашій дачі, у Передєлкіно. Я тоді нарахувала 36 укусів. Найсильніше потрясіння він пережив, коли Микита Хрущов назвав його вірші антирадянськими і виганяв із країни. Думаю, усе це підірвало його здоров"я.
На початку року Андрія Вознесенського прооперували в Німеччині — усували атеросклеротичні відкладення в артеріях.
— Його 77-річчя ми святкували вдома, — говорить Богуславська. — Після операції він був задоволений і щасливий, аж світився. Я подарувала йому букет троянд, а він мені присвятив вірш. Потім пішов перечитувати повідомлення своїх шанувальників. Він мав фан-клуб на сайті stihi.ru, де кожен міг йому написати листа. Я була переконана, що наше життя знову налагодиться. Але за місяць йому стало зле, серце зупинилося.
Після другого інсульту Андрій Андрійович мало спілкувався.
— Він погано говорив і комплексував через це. Бо зазвичай любив бути в центрі уваги, читати свої вірші. Але якщо його запрошували, приходив на літературні читання хоча б на 15 хвилин, — розказує письменник Дмитро Биков. — Він дивувався, що пережив 70-річний вік, і був певен, що до 80 не доживе. Бо вважав, що кращі люди помирають рано.
Перша дружина поетеса Белла Ахмадуліна прислала співчуття вдові Вознесенського.
— Ми з Андрієм писали одне одному вірші, і я не раз запевняла його, що помру першою, — пише вона. — Але вийшло інакше.
Сусід Вознесенського, поет Євген Євтушенко, одним із перших дізнався про його смерть.
— За день до цього я виступав у Казанському університеті. Студентів і професорів було так багато, що вони стояли в проходах. Я попросив їх зосередитися і півхвилини посилати енергію любові Андрію. Шкода, що це не допомогло.
Андрій Вознесенський дружив з американським сенатором Робертом Кеннеді. Переписувався з художником Пабло Пікассо та актрисою Мерилін Монро. Після зустрічі з нею написав вірш, в якому назвав її "героїнею самогубств і героїну". Дизайнер П"єр Карден дарував йому смокінги.
— Андрій був нашим близьким другом, — розповідає Марія Михайлівна, дружина письменника Івана Драча. — Коли Іван презентував свою книгу в Нью-Йорку, Андрій прилетів його підтримати. Ми планували разом відпустки, щоб поїхати на курорт. Відпочивали в Абхазії, Прибалтиці. Щойно виходила нова книга, він присилав нам її з автографом. Так само Іван дарував йому свої книжки. Андрій переживав, що в нього від першого шлюбу не було дітей. Із другою дружиною він познайомився в такому віці, що вона вже не могла народити. Але він мав доньку поза шлюбом. Її звати Ірина.
Коли поетові бракувало грошей, він писав пісні.
— Я був жахливо бідним, — пригадував. — Якось композитор Раймонд Паулс запропонував разом написати пісню. У нас вийшов хіт "Миллион алых роз". Уже до ранку в мене шурхотіли купюри. Потім ними я набивав матрац. Так само було після пісні для Миколи Гнатюка "Барабанщик".
Прощатимуться з Андрієм Вознесенським 4 червня у Московському будинку літераторів. Поховають поета на Новодівичому кладовищі в Москві, біля могил батьків.
1 
1
Коментарі