неділя, 26 серпня 2007 17:43

Володимира Григориченка приревнував родич

Автор: фото: Павло ВОЛЬВАЧ
  Володимир Григориченко раніше був наркоманом. Тепер робить людям євроремонти, а у вільний час грає і співає в ансамблі ”Бона”
Володимир Григориченко раніше був наркоманом. Тепер робить людям євроремонти, а у вільний час грає і співає в ансамблі ”Бона”

"Я змалку на гітарі граю, — розповідає 38-річний циган-музикант Володимир Григориченко. — Батько дуже добре грав, старший брат — теж. Ми кочували, мама гадала. Але я часто тікав. У 1975-му жив у Кременецькому інтернаті. Грав там у духовому оркестрі на трубі".

Із Володимиром розмовляємо на подвір"ї його будинку на околиці Кременця Тернопільської обл. Чоловік неголений, чорне волосся забране в косичку. На грудях— золотий хрест.

Григориченко розповідає, що багато грав на сільських весіллях.

— Усього траплялося — каже з усміхом. — Бувало, що й били, але добре платили. Згодом я випивати став, а тоді спробував анашу. Родичі-цигани на Миколаївщині дали курнути. Далі почав таблєтки їсти, з часом призвичаївся до "ширки", — веде далі він. Каже, дружина Рая, яку привіз 1992-го з Миколаївщини, забрала однорічного сина Рустама й повернулася додому.

— Міліція через день у мене вдома була. Ось, — повертається й показує великий шрам на лопатці. — Під кайфом прихилився до грубки і навіть не помітив. Лежав самотній в обдертій холодній хаті й розумів, що вмираю.

19 січня 1999 року, на Водохреща, Володимир Григориченко прокинувся рано.

— Зірвався й побіг на річку Іква, — згадує він. — Наче мене хтось вів. Пірнув у ополонку — мінус 27 градусів. Думав, помру. Назад ледве дійшов, впав у кухні на лавку. Але після цього випадку зав"язав із наркотиками. Тоді ж приятель-музикант познайомив мене з Олею Бірковою.

— Одна шкіра й кості були, — докидає на ходу Ольга, виткнувшись на подвір"я. За фахом вона — медик, теж на гітарі грає. — Приходив, сідав у крісло, тримався за бильця й мовчав. Півроку його мало не з ложечки годувала.

Жінка бере в багажнику автомобіля пакет з яблуками.

Дружина забрала сина й повернулася додому

— Я відчув, що треба фізично пахати, щоб вся дурка з мене виходила, — усміхнувшись, продовжує Володя.

2000-го Григориченко поїхав до Польщі на заробітки. У місті Ополе корчував зрубані дерева.

— За два місяці привіз 40 доларів, — говорить він. — Руки були, як боксерські рукавиці. І ребрами світив.

Невдовзі чоловік знову поїхав до Польщі, в Зелену Гуру. Працював підсобником і грав з тамтешніми циганами на весіллях.

— Він раніше цвяха десять разів бив, — додає Ольга. — Бив і матюкався, бо цвях гнувся. А тепер робить євроремонти. У Пітері навіть реставрацією займався.

— Це в 2003-му, — каже Володимир. — Півроку реставрували будинок у самому центрі, на Літєйному проспекті. Нас було 10 українців. По вихідних на весь Літєйний співали українських пісень.

Володимир бере в руки принесену Ольгою гітару "Хонер".

— Це моя перша гітара в новому житті. У Пітері купив, — пояснює. — На заробітки беру з собою.

Він перебирає струни. Помічаю шрам на правій руці.

— Та-а... — неохоче розповідає Володимир, — то циганські діла. Ну, сіла колись біля мене за столом дружина одного з моїх родичів. А в циган так не можна: між нами мусив сидіти її чоловік. Він і схопив ножа. Але я встиг руку підставити...

1968, 7 грудня — Володимир Григориченко народився в м. Кременець на Тернопільщині в циганській родині
1982 — грає на весіллях
1986–1988 — служба в Радянській армії, автомобільний батальйон, Львів
1990 — почав уживати наркотики
1992 — одружився з Раїсою; за рік народився син Рустам
1999 — вилікувався від наркозалежності; познайомився з викладачкою медучилища Ольгою Бірковою
2001 — поїхав до Польщі на заробітки
2007 — збирається на заробітки до Карелії, Росія
У перервах між заробітками співає в ансамблі "Бона", яким керує його дружина Ольга

Зараз ви читаєте новину «Володимира Григориченка приревнував родич». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути