Володимир Моренець помер у День Конституції

 

У Києві помер літературознавець і перекладач 68‑річний Володимир МОРЕНЕЦЬ. Мав захворювання крові. Воно провокувало появу пухлин.

— Коли розмовляли востаннє, Володимир Пилипович не хотів говорити про хворобу, — каже колишній студент 49‑річний Тарас Пастух. — 9 червня подзвонив йому, щоб привітати з днем народження. Він чотири місяці провів у лікарні. Його на кілька днів відпустили додому, щоб посвяткував. Після цього мав лягати знову. Не жалівся на долю. Розпитував про мої плани. Було враження, що це звичайна розмова й попереду нас чекає багато чого.

Володимир Моренець був доктором філологічних наук. У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" завідував кафедрою літератури. Був лауреатом Шевченківської премії.

— Спочатку знав Володимира Пилиповича заочно через його праці. Вони були настільки виняткові й відрізнялися серед інших робіт про поезію 1960–1980 років, що я зрозумів: за ними стоїть небуденна людина, в якої можна чогось навчитися, — розповідає Пастух. — Приїхав зі Львова до Києва на конференцію. Вирішив побувати в Києво-Могилянській академії та познайоми­тися з Моренцем. Багато хто лякав, що він серйозний і вимогливий. Але я наважився поїхати. Професор мене прийняв, погодився зі мною працювати. Він підходив до літератури, як до чогось особистого, того, що є частиною життя. Тому й від учнів вимагав самовіддачі. Моментами був різкий, бо хотів, щоб учень ставав справжнім дослідником. Не терпів фальші, неосмислених тверджень. Перший мій текст розніс у пух і прах. Водночас міг бути ліричний і ніжний щодо поезії та культури.

З Володимиром Моренцем попрощалися в ритуальному залі клініки "Феофанія". У нього залишилися дружина, донька й онуки.

×