Влад Цвєтаєв зробив у квартирі музей зброї

 

Екс-військовий, співак 40-річний Влад Цвєтаєв минулого місяця зробив у квартирі музей зброї.

— Робив ремонт удома. Зброї назбиралося стільки, що вже нікуди її складати. Почав вішати на стіни. Тепер, коли запрошую до себе друзів, пишу СМС: "Заходьте у музей зброї".

Зброю Влад почав колекціонувати з 1993-го. В офісі продюсерської компанії "Мюзікмоторс", в якому працює, на стінах розвішані револьвери. Із чорної шкіряної сумки дістає гвинтівку.

— Її мені товариш із Миколаєва на день народження подарував. Із такою 1917-го штурмували Зимовий палац. А інший друг подарував патронташ німецького полку, який стояв в Африці. Після того мене потягнуло на зброю. В одного чорного археолога купив автомат шмайсер. Правда, у поганому стані, бо він кілька десятків років лежав у землі. Тепер стріляє, як новенький.

На столі лежать два німецькі вальтери.

— Торік восени купив їх в одного діда із волинського села. Дід гарно їх зберігав, як нові. У нього таких пістолетів багато було. Продав мені, бо бачив по телевізору мій кліп, в якому я знявся в ролі Штірліца. Але автограф не просив.

Перед собою ставить десантний автомат, гвинтівку Мосіна.

— Решту колекції залишив удома. Щоб її завантажити в машину, потрібно більш як три години.

Із рушницею МЦ-108 їздить на полювання в ліси Сумщини і Миколаївщини.

— Полюємо на зайців, качок і кабанів. Коли стріляю, чуствую себе на фронті. Впольовую не менше шести качок. Жінок із собою беремо тільки на рибалку. На полювання не запрошуємо, бо плачуть, щоб не вбивав тваринку.

Найстаріший револьвер у колекції — 1897 року випуску.

На барахолці в Києві купив револьвер, з якого Каплан стріляла у Леніна

— Купив його кілька років тому на барахолці в Києві. Кажуть, із такого Фанні Каплан стріляла у Володимира Леніна. Ще б колекціонував автомобілі, але їх ніде зберігати. Маю "Кадиллак Севіль" 1982 року виписку. На ній їжджу Києвом. За місто не виїжджаю, бо це дороге задоволення. На 100 кілометрів бере 30 літрів.

Ще купив собі "ягуар" 1978-го та новий "лексус".

П"ять років він працював борт-інженером на літаку ІЛ-76. 1996-го звільнився з армії.

— Почалася повна розруха і безлад. Грошей узагалі не було, а мені треба було годувати сім"ю. Із братом у Криму купили базу відпочинку, здавали її в оренду. Там познайомився з московським композитором, який запропонував співпрацю. Я почав писати пісні. Він допоміг розкрутитися.

На столі грає телефон "нокіа". Влад збиває дзвінок. На заставці світиться фотографія дівчини.

— Це моя донька. Вчиться в Інституті культури. Із дружиною розлучилися шість років тому. Не зійшлися характерами. Зараз маю кількох дівчат, яким подобаюся.

×