Співаку 42-річному Віктору Павліку минулого місяця повернули канадську гітару "Чарветте". Її в нього вкрали п"ять років тому. Віктор після цього почав колекціонувати гітари, зібрав 28 штук. Найдорожча, американська "Гібсон", коштує $10 тис.
— Ми жили на вулиці Малишка, — згадує він. — Із сусідами у коридорі поставили металічну решітку, замикали її на ключ. Я тримав там коробки з взуттям, гітару й велосипед сина. Якось вранці дружина побачила, що ні гітари, ні велосипеда немає.
Минулого місяця Віктор побачив свій музичний інструмент в Інтернеті. Хтось виставив його в мережі на продаж.
— Прихильниця Таня Коваленко написала мені: "Вітя, в Інтернеті продається твоя гітара". Я відкрив, бачу — точно моя! В оголошенні було написано: "Вік гітари приблизно 20–25 років. Вартість $500. На ній колись грав Віктор Павлік". Продавець живе в якомусь селі біля Тернополя, звідки я родом. Подзвонив другові Васі, він поторгувався і викупив гітару за $380.
Блакитна гітара "Чарветте" стоїть на підлозі в кабінеті Віктора.
— Цей інструмент був мені дуже дорогий, на ньому я зіграв перші хіти. 1990-го двоє друзів, Олег та Андрій, передали мені його з Торонто. Гітара коштувала 800 доларів. Мусив розплатитися 800 пачками сигарет "Вінстон". У Канаді пачка таких коштувала 5 доларів, а в Україні — 50 центів. Я років зо три носив в аеропорт по кілька пачок, передавав їх хлопцям через пасажирів до Канади.
По квартирі співак ходить у футболці й подертих джинсових шортах. Ззаду чимала дірка, крізь неї видно сірі труси. У невеликій кухні дружина співака Лариса, 35 років, розігріває котлети для 8-річного сина Павлика.
— Раніше робили зі свинини, — розповідає жінка. — Але якийсь чоловік на базарі сказав Віті брати яловичину, вона корисніша.
— Отак ми жируємо, — киває Павлік. У глиняному чайнику він заварює чайну суміш із 20 трав. — Вмію готувати навіть бичачі яйця. Розрізаю їх, кладу на сковорідку, солю, перчу. Рівно через три хвилини перевертаю на другий бік. Потім на тарілці додаю зелень і сметану.
Вмію готувати навіть бичачі яйця
— Жуть, — морщить носа Лариса.
— Їла, аж за вухами лящало, — ніжно гладить її Віктор по голові.
Син Павлик ходить по квартирі в майці й блакитних плавках. Бере гітару й починає награвати вальс. Батьки кружляють у парі.
— Завтра у сина виступ у музичній школі, — говорить Лариса. — Не хотів учитися музиці, але вибору в нього не було.
Віктор кличе до вітальні.
— Ось канадська гітара "Годін", — показує інструмент, який лежить на підлозі біля піаніно. — Перед Новим роком виступав на концерті в Донецьку, а гітару забув. Хотів узяти напрокат у магазині. Господар Віктор Темерко дозволив мені взяти її безкоштовно.
По квартирі бігає йоркширський тер"єр Бусінка. У зубах носить помаранчевого м"ячика. На підлозі для песика розкидані гумові пташки, дельфіни, крокодили. Буся вистрибує Вікторові на руки, лиже обличчя. Павлік нещодавно купив її в Дніпропетровську. Запевняє, що Буся коштує $3 тис., але господиня "по блату" віддала за 1300.
На тумбі біля плазмового телевізора "Панасонік" лежать два годинники. Один із бежевим паском і квітчастим циферблатом, всередині дві букви — dK. Годинники Павлік теж збирає, має 12.
— Валяються по всій хаті. Оцей, — бере золотого із чорним шкіряним паском — "Франк Мюллер", ручної роботи. Таких 150 у світі, у мене N 47. Купив його в Туреччині, сторгувався за 8 тисяч доларів.
Каже, що має іменний годинник від Юлії Тимошенко.
— Співав на концерті після виборів. Усім артистам тоді вручили по годиннику в формі червоного сердечка. Ще маю від Сан Санича Омельченка, коли він був мером.
Каже, має ще одну слабкість — темні окуляри. Їх у співака теж 12: "Поло", "Дольче і Ґабанна", "Барбарі", "Полароїд", "Ферре", "Цебе", "Хлоє".
— Улюблені, "Армані", загубив у Франції, під час програми "Ігри патріотів". Сидів на палубі яхти, ноги звісив за борт. Шнурок від кінця паруса лежав на колінах. Подув вітер, шнурок натягнувся і шаркнув мені по обличчю. Окуляри полетіли у воду.
Питаю, чи цупили в нього ще щось, крім гітари.
— Украли з машини шкіряний піджак, концертні костюми, взуття та фотоапарат, усього на 11 тисяч гривень, — підсумовує він. — Через три дні речі знайшлися в одній із квартир будинку, де була студія. Украв 21-річний хлопець. Він із кимсь поспорив, що пограбує мене. Його судили, дали 5 чи 7 років тюрми. Його мама дзвонила, плакала. Але я нічого не міг зробити.
Коментарі