Ексклюзиви
Четвер, 23 серпня 2018 00:35

"Відкривав книгу, читав кілька сторінок — і сесія здана"

Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН
  Максим Гавриленко тримає окуляри власного виробництва. Оправа гнеться у різні сторони, дужки зроблені з льону
Максим Гавриленко тримає окуляри власного виробництва. Оправа гнеться у різні сторони, дужки зроблені з льону

— Я хіба що не народився з окулярами на обличчі. Тато з ними возився, фарбував їх, щось вигадував. Із 4 років я йому допо­магав, — каже 26-річний Максим ­Гавриленко з Києва. Останній рік виготовляє окуляри із залишків кави.

З Максимом ідемо парком на ВДНГ у столиці. Він — у сонцезахисних окулярах, які зробив сам.

— Батько працював інженером на оптико-механічному заводі в Ізюмі Харківської області. Налагоджував станки для виробництва окулярів, лінз та оправ. Завод був найбільшим у Союзі, — розповідає чоловік. — Після розпаду його закрили. Батько втратив роботу. Перевіз родину до Києва. Спочатку взявся продавати окуляри з валізи, зі стійки. Ремонтував їх.

Я після школи вступив до Київського національного університету культури і мистецтв на менеджмент готельно-ресторанного бізнесу. Відкривав книгу, читав кілька сторінок — і сесія здана. На другому курсі зрозумів, що мені там нема чого вчити. Забрав документи — і не шкодую.

Паралельно займався окулярами. Ще в 16 років сказав батькам, що варто спробувати вести їхній бізнес інакше. Знайшов приміщення, облаштували майстерню, сайт зробили, заснували магазин. У 18 хотів випустити свою колекцію, але зустрів майбутню дружину і відволікся. Сім років тому першим в Україні відкрив велику майстерню з ремонту окулярів. Замовлення пішли з усіх регіонів.

Доходимо до кафе під відкритим небом. Максим замовляє імбирний лимонад.

— Якось дружина поїхала на виставку лляної та конопляної продукції. Побачила клей на основі масел. Розповіла. Захотів щось із нього зробити, — говорить Максим Гавриленко. — Почав пресувати з ним все, що потрапляло під руку: пшеницю, м'яту, розмарин, шрот після вижимання олії. Але не було чорного кольору. А це — класика. Дружина запропонувала кавову макуху.

Півроку змішував каву з клеєм у різних пропорціях і пресував. Добирав таку суміш, щоб матеріал вийшов міцний, але гнучкий. Тепер можна гнути в обидва боки і окуляри не ламаються, — вигинає в руках оправу. Дужки зроблені з льону. — Біля дому є кав'ярня. Прийшов до власниці й попросив залишки кави. Подумала, що хочу зробити скраб для тіла. Коли сказав, що братиму постійно двічі на тиждень, здивувалася, але погодилася. Зроблю для неї окуляри.

Планую зв'язатися з мережею "Старбакс" (велика американська мережа кав'ярень. — ГПУ), щоб брати в них залишки кави, виготовляти окуляри під їхньою маркою та продавати в кав'ярнях.

Цікаво створювати речі з того, що всі звикли викидати. До цього робили з дружиною екологічні люстри, шафи, столи, розетки з дерева. Однак це шкодить природі, бо треба рубати дерева.

Прочитав, що в Тихому океані плаває острів пластикового сміття розміром із Францію. Стало страшно. Класичний пластик розкладається за 700 років. Сучасний його варіант з переробленої бавовни — за 100 років. Мої вироби з кави перегниють за 10.

Максим простягає мені окуляри. Нюхаю — пахнуть кавою.

— Аромат тримається два місяці, — пояснює. — Далі можна помазати кавовою арома-олією. Просочиться в пори матеріалу, і річ знову пахнутиме. А можна взяти олію кориці, лаванди.

Гавриленко окуляри ще не продає. Розмістив ідею на сайті американського проекту "Кікстартер". Там винахідники шукають фінансову допомогу серед однодумців. Взамін надсилають їм перші екземпляри продукції. Ціна окулярів в Україні буде $69 — майже 2 тис. грн.

Помаранчеві лінзи покращують настрій

— Людей, яким не пасують окуляри, не існує, — каже винахідник і майстер окулярів Максим Гавриленко. — Якщо обличчя квадратне, окуляри потрібні круглої форми. Кругле — витягнуті, аби це компенсувати. У більшості людей обличчя овальне. Таким личать майже всі форми. Зараз у тренді вузькі окуляри — жінки носять витягнуті по боках "лисички".

Максим виготовляє окуляри з лінзами чотирьох кольорів.

— Вони по-різному впливають на стан, — пояснює. — У помаранчевих настрій покращується. Такі раджу носити восени, коли на вулиці похмуро. Сірий колір заспокоює, підходить для літа, коли все навколо яскраве. Коричневий — теж спокійний, спонукає до роздумів. Зелений — нейтральний колір.

Дешеві окуляри купувати ризиковано. У них можуть бути неякісні лінзи. Темна лінза без фільтра від ультрафіолету псує зір. Зіниця розширюється, як у темряві, а захисту немає. Тоді в неї потрапляє ще більше сонця, ніж якщо мружитися без окулярів. Якість лінз можна перевірити в оптиці датчиком ультрафіолету. Має бути не менше 380–400 наноміліметрів.

Зараз ви читаєте новину «"Відкривав книгу, читав кілька сторінок — і сесія здана"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі