Волонтери мають контролювати державні закупівлі
— Перший сплеск волонтерського руху після Майдану був торік у березні. Тоді до нас почали їхати татари з Криму, — розповідає вінничанка 40-річна Таїса Гайда.
— Друга хвиля настала з початком АТО. Це грошовий етап, коли бізнесмени почали перераховувати по 1, 2, 5 тисяч гривень — на допомогу військовим. Найбільша сума — була 160 тисяч, — каже Таїса. — Зараз багато волонтерів, але мало допомоги. Не тому, що люди не хочуть — не мають можливостей.
Протягом цього року волонтерство має стати іншим. Маємо почати контролювати закупівлі на рівні держави, а не їздити на передову. Треба переходити до тиску на владу. Чиновники повинні звітувати — на що і як витрачають кошти. На армію виділяють великі суми. А солдати й далі чекають на волонтерів.
Частину волонтерів запросили у владні структури, міністерства. Їм вдалося щось змінити там?
— Недавно був скандал із фірмою "Текстиль контакт" і її керівником Олександром Соколовським. Закупили китайську тканину. Спершу говорили, що і тканина супер, і військова форма з неї буде хороша. А потім з'явився пост Соколовського в соцмережі, що форми не буде, бо тканина — неякісна, вона горить. Волонтерка Неллі Стельмах (з листопада 2014-го — директор департаменту держзакупівель у Міноборони. — "ГПУ") злягла в лікарню, бо й вона брала участь у тих закупівлях. Не порадилася ні з ким. Чиновники, які сидять на цих схемах роками, маніпулюють волонтерами, обманюють їх. Я багатьох знаю з волонтерського десанту у владу. Вони — порядні люди. Але у владі нічого не зможуть змінити. Єдина можливість вплинути на ситуацію — викривати корупційні схеми, щоб чиновники боялися красти.
Після запровадження податків для волонтерів — як працюєте?
— У законі написано, що їх мають сплачувати організації з іноземним капіталом. Тобто, щоб отримати допомогу з іноземної організації, треба сплатити податок. Ми від зарубіжних благодійних організацій допомоги не отримуємо, вона надходить від окремих людей із-за кордону.
А як з іноземними автомобілями?
— Якщо машина коштує 5 тисяч доларів, то половину суми треба заплатити на митниці. Хочемо, щоб депутати внесли автомобілі в перелік товарів, що не оподатковуються на період АТО.
Зазвичай платиш 400 доларів іноземцю, він заїжджає на територію України і рік машина може бути тут. Якщо нема грошей, автомобіль заїздить, не реєструється і не виїжджає, коли мав би (незареєстроване й нерозмитнене авто може бути в Україні не довше 10 днів. — "ГПУ"). На ці машини нараховуються штрафи. У нас на одній висить 8 тисяч гривень, на іншій — 17 тисяч. Пропонуємо ввести спрощену процедуру розмитнення. Ставити ці авто на баланс у військові частини й видавати чорні номери. Або зелені — волонтерські.
Разом із волонтерським рухом активізувалися шахраї.
— У теперішньому хаосі ніяк не можна виявити, хто на що збирав і хто на що потратив гроші. Уніфікованої бази даних немає. Наприклад, ми купили тепловізор, серійний номер внесли в загальноукраїнську базу. Якщо хтось продає його в інтернеті по другому колу, можна влаштовувати розбірки з частиною, для якої він був придбаний. Треба, щоб ця база була хоча б для дорогих речей.
Радимо людям не перераховувати нам гроші, а самим купувати речі. А ми вже відвеземо чи передамо їх на фронт.
У ваш волонтерський офіс приїздили представники Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
— Найсмішніше запитання, яке поставили на першій зустрічі — чи покращилося державне фінансування волонтерських потреб? Коли ми розповіли, що збираємо гроші навіть на оренду й паливо, вони були в шоці. Думали, що частину коштів на адміністрування дає держава. А ми дозбируємо тільки для допомоги бійцям.
Чому волонтери досі затребувані?
— Бо майже нічого не змінилося. Ми продовжуємо виконувати обов'язки міністерств щодо забезпечення армії, які звалили на себе. Наприклад, якісна камуфляжна тканина заходить з-за кордону. Чому не можна звільнити її від сплати мита? Розумію, що якась частина піде на костюми мисливцям чи рибалкам. Але ж їх мізер, порівняно з військовою формою для бійців. Ще один приклад: Черкаський шовковий комбінат робить якісну тканину. Але вони не отримали замовлення. Тканину Міноборони купило в Китаї. Очевидно, на цьому можна було заробити.
Волонтер, якого поранять в зоні АТО, за законом, має отримати відшкодування. Це працює?
— Не кожен учасник бойових дій може довести, що поранення отримав на Донбасі. То як це зробити волонтеру? Він має бути зареєстрований, оформити відрядження, перепустки. Це стільки документів, що ними ніхто не займатиметься.
Вас звинувачують, що наживаєтесь на волонтерстві. Стіни будинку й ательє розмальовують нецензцурщиною, одну машину спалили, другу намагалися вкрасти. Якось дбаєте про свою безпеку?
— Коли мій будинок облили бензином і заклали шинами, трохи було страшно, що можуть постраждати люди. На стіні навпроти мого будинку з'явився напис "Гайда — сука". Завдяки цьому якийсь чоловік подарував генератора для бійців за 400 доларів. Каже, не знав, де мене знайти, доки не побачив напис.
Щодо захисту — нема куди звертатися. Міліція не приставить до мене охорону. По підпалу машини й погрозах нікого не знайшли.
Що вам дало волонтерство?
— Для себе нічого не прошу. Маю житло, бізнес. Посади чи депутатство мене не цікавлять. Щодо допомоги іншим — так, багато дало. Сім'ї загиблих по кілька місяців ходять до чиновників, щоб оформити документи, і нічого не виходить. Я дзвоню, кричу — роблять за день. Хоча це — неправильно. Бо не вирішує проблему системно.
Чому робите це?
— Не могла поїхати на Майдан, бо маю трьох дітей. Тому з чоловіком передавали продукти, куртки камуфляжні, гроші перераховували. Потім почали займатися допомогою на АТО.
Доброю підтримкою є волонтерська спільнота у соцмережах. Знайшлося багато однодумців. І чоловік підтримує. Хоч би яка безумна ідея спала мені на думку, він завжди — "за". Хоч його теж дістає, що другий рік удома немає ні пиріжків, ні тортиків. А тільки макарони, які діти навчилися самі варити.
Яка історія людей, котрим допомагали, вразила найбільше?
— Від хлопця з Донецького університету батьки відмовилися, бо не пішов в ополчення. Зі своєю дівчиною переїхав сюди.
Чи є різниця в настроях між переселенцями — кримчанами й донбасівцями?
— Коли почалася окупація Криму — по російських телеканалах показували, що у Вінниці стоять шибениці для переселенців. Тому в центр бандерівщини приїхали найсміливіші. Проросійськи налаштованих кримчан тут не зустрічала. Серед донбасівців — є такі, їм байдуже, аби не стріляли.
Виховує двох синів і дочку
Таїсія Гайда народилася в селі Котюжани Муровано-Куриловецького району на Вінниччині. Закінчила торговельно-економічний інститут. З чоловіком Ігорем Басюком створили фірму "Профі" — ательє з розробки й пошиття корпоративного одягу. Останній рік займаються формою та аксесуарами для військових.
Працювала журналістом у вінницьких виданнях — "20 хвилин", "Свобода слова", "Місто". Блогер у часописі "Кредо".
Була координатором Автомайдану у Вінницькій області. Збирає допомогу для силовиків і добровольців, які воюють у зоні АТО.
Опікується переселенцями з Криму й Донбасу. Допомагає з житлом, продуктами, одягом і взуттям, працевлаштуванням. Надає юридичну й психологічну підтримку.
З чоловіком виховують двох синів і дочку.
Любить читати і плести.
2 
1
Коментарі