Від допомоги відмовився. Мовляв, має пристойну пенсію

У Львові на 76-му році зупинилося серце письменника, етнографа та фольклориста Миколи НЕГРИЧА. Хворів на коронавірус. Інфекція дала ускладнення.

— Востаннє говорив із ним телефоном кілька тижнів тому, коли він потрапив до лікарні, — розповідає 61-річний Олександр Дяк зі Спілки письменників. — Казав, їх у палаті двоє. Догляд непоганий. Хоча лікування зараз недешеве, від допомоги відмовився. Говорив, має пристойну пенсію. Розпитував про справи спілки. Чекав на антологію, яку ми готуємося видати до річниці заснування організації. Там є і його публікація. Просив бути уважним, щоб не допустити помилок.

Микола Негрич родом з Івано-Франківщини. Видав кілька збірок новел, поезії, гумористичної прози. Став упорядником книжки сороміцьких гуцульських коломийок "Заспіваймо пустої!" З дружиною виховав доньку.

— Він жив літературою, мовою і рідним краєм. Навіть хворим про це дбав, — говорить Дяк. — Любив вплітати в мову гуцульські діалекти. Тішився, коли пояснював значення слова. Багато займався творчою роботою. Особливо — коли вийшов на пенсію. Не був надто активним у спілкуванні чи творчих зустрічах із читачами, але мав шанувальників. Життєрадісний чоловік. Раніше був військовим. Служив за межами України. Тому тягнувся до рідного краю.

×