— Колись думала, що Мальдіви — рай на землі. Доки не потрапила туди працювати. Я вивчала міжнародний туризм. Мала роботу в Україні. У день звільнення випадково знайшла вакансію на острові Мале, у столиці Мальдівів, — розповідає 28-річна Аннета Руденко з Києва. — Роботодавець оплатив переліт і надав житло.
На Мальдівах — 1200 островів, із них лише 200 заселені. Як туристичний менеджер мушу раз на рік об'їхати всі. Це невеликі села, в яких по одному магазину, що нагадують наші сільмаги. Чоловіки працюють у готелях для туристів. Жінки ловлять рибу. Окрім неї, основна місцева їжа — рис. Він іде по субсидії від держави, коштує приблизно 2 гривні за кілограм.
Острови такі малі, що деякі зайняті одним готелем. Їх будують іноземці, переважно індуси.
Найважче тут із транспортом. Човнів у жителів немає. До деяких островів корабель привозить продукти і забирає людей до столиці двічі на місяць. Найвеселіше заняття — полежати в гамаку на узбережжі.
Туристів маю направити на острів відповідно до їхніх інтересів. Прилітають не лише в готелі. Хтось прибуває заради риболовлі та дайвінгу. Недавно була делегація, яка досліджувала побут місцевих. Після того на острів прислали індусок — учительок у школи. Більшість із них говорять англійською, навчають тутешніх людей цієї мови.
Найцікавіше жити в столиці. Тут усі ділянки зайняті багатоповерхівками. Оренда квартири коштує від 26 тисяч гривень. Чомусь місцеві думають, що сюди їдуть лише багаті люди. У супермаркети Мале завозять європейські продукти. Є курятина, сметана, різні соуси й шоколад.
Мені тут неймовірно нудно. На весь острів — один кінотеатр, кілька ресторанів і жодної дискотеки. Рятує лише сума зарплати. Роботодавець щомісяця платить 2 тисячі доларів — 54 тисячі гривень.
5 
1
Коментарі