17 грудня мала святкувати 85-річчя начальник медичної частини лікарні Охматдит Варвара Лабзіна. Вона померла в січні шість років тому від раку на 79-му році життя. Поховали на Байковому цвинтарі.
— Коли мати померла, я побачила на столі записну книжку, — говорить донька 53-річна Ольга Порядинська. Розмовляємо у столичному парку Шевченка. — Мама навмисне поклала її на видноті. Там був список людей, яким я мала зателефонувати в разі її смерті. Першим у списку був патологоанатом.
Ольга Порядинська сідає на лавку. Дивиться на червоний корпус університету ім. Шевченка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За яку роботу жінкам пропонують 20 тисяч доларів на місяць
— Портрет мого батька Михайла Щербаня висить в університеті на почесній дошці. Він усе життя викладав на кафедрі географії. Батьки прожили разом майже 50 років. 2000-го його не стало. Вони познайомилися студентами. Тато навчався разом з материною сестрою Марією. Вона їх і звела. Одружилися одразу після закінчення навчання у 1952 році. Потім маму направили на роботу на Донеччину. Досі зберігаю їхнє листування. Батько завжди був суворим, інколи навіть жорстким, а матері писав такі ніжні листи. Називав її "Варенькою".
Коли мені виповнилося 4 роки, батька відправили у Китай. Ми поїхали разом з ним. Там мама рік стажувалася у китайського професора, який займався голкотерапією. Всього на людському тілі є 3 тисячі активних точок. Гарним фахівцем вважають того, хто знає хоча б 300. Мати знала 2 тисячі. Кожну могла назвати китайською. Після стажування рік практикувала голкотерапію в Китаї. Мала там приватний кабінет. В Україні цю техніку практикувала лише на знайомих. Завжди носила з собою набір голок. Якось поїхали з нею відпочивати в Крим. З нами по сусідству жила жінка, хвора на астму. Після маминих сеансів у неї напади астми минули.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві спіймали шахрая, який виманював гроші по телефону
1960-го Варвара Лабзіна почала працювати в Охматдиті педіатром. За 10 років стала заступником головного лікаря з лікувальної частини.
— Мама гарно розбиралася в хірургії, неврології і гінекології. Усі сусіди зверталися до неї за допомогою. Вона завжди наполягала, щоб дітям робили щеплення та загартовували. Носила з собою аптечку для надання першої допомоги. Якось їхали по трасі, на наших очах зіткнулися дві машини. Тоді мобільних телефонів не було, годі було сподіватися на допомогу. Мама вийшла з машини, почала обробляти рани, бинтувати людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Квартиру Наталії Мулаєвої видурили рієлтори
Каже, у Варвари Лабзіної була феноменальна пам'ять.
— Вона тримала в голові близько тисячі номерів телефонів, пам'ятала дати народження усіх знайомих. Щороку розсилала усім вітальні листівки на свята. Усі адреси напам'ять писала. Пам'ятала своїх пацієнтів. Якось привели їй одного хлопчика. Вона подивилася на нього і каже: "В нас колись мама твоя лежала з пневмонією".
2 
1
Коментарі