
"Зачем я вам нужен? Я же не умею давать интервью", — починає розмову 51-річний актор Валерій Чигляєв. До льодового клубу "Піонер" він під"їжджає в таксі. Увечері вестиме тут корпоративну вечірку.
Актор несе до приміщення велику сумку та костюм із лейблом "Михайло Воронін".
— Буду таким сучасним Паньком, — вдягає сірий піджак на вишиванку. — Ношу і вишиті сорочки, і смокінги. Головне — щоб було доречно. Знаю історію, як один наш бізнесмен на вечірку в Швейцарії одягнув смокінг. Гості весь вечір просили в нього кави та віскі — бо так одягнений був лише він. А вишиванка в мене одна, робоча — лишилася з вистави "Вертеп" Віталія Малахова.
У барі замовляє каву американо. Через залу прямує до дивана.
— Терміново треба худнути, а то брюшко вже бєгємотоподібне, — важко віддихується. — Понад сто кілограмів важу точно. Як Карлсон — "в меру упитанный мужчина в самом расцвете сил". Жінкам подобається, що я схожий на великого красивого кота. Але важко тягати такий мішок сала.
Гучно вітається з офіціантками.
— Моя вы красава, как дела? — питає білявка.
— Да жив, все нормально, солнышко, — махає рукою актор.
— Кризис вас не коснулся?
— В определенное место, — підморгує Чигляєв. — Це як в анекдоті. Син запитує в батька, чи їх торкнеться криза? "Ні, синку, вона торкнеться олігархів. А нам буде писець".
Каже, що через кризу має більше вільного часу.
— Може, спортом почну займатися, — закидає лікоть на спинку дивана. — Люблю на конях кататися. Та коли залажу на них, дивляться так: дядь, ну май совість... Але на жодних дієтах не сиджу. Колись Вітя Андрієнко (актор, який грав "довгоносика". — "ГПУ") задумав схуднути, їв одну моркву. Став такого цегляного кольору, що ми його кликали "Андрієнко-китаєць". Я дивлюся на їжу як на радість, — поправляє сорочку, що вибилася зі штанів. — Треба їсти менше майонезу і жирних страв.
Вишиванка в мене одна, робоча
Цікавлюся, чи вміє готувати.
— Умію, але дружина не дозволяє. Удома завжди є щонайменше п"ять страв. Обожнюю найпростіші: печену картопельку з чорним хлібом і молоком. Їв тих омарів-крабів, але немає нічого смачнішого за наших раків. Тільки треба, щоб вони настоялися.
Валерій Чигляєв народився в Ірпені на Київщині. У дитинстві мріяв стати моряком.
— Під ковдрою з ліхтариком читав про морські пригоди. Але зрозумів, що стати моряком — значить зайнятися чимось одним. Ми в дворі часто грали в кіно. Ставили навіть "Війну і мир". Я вчив маленьких дівчаток марширувати з барабанами. У кого не виходило — зачиняв у темній кімнаті. Вони страшно плакали, — усміхається в густу чорну бороду. — Якось на ковзанах ледве під трактор не потрапив. Тільки набрав швидкість — а тут назустріч машина виїжджає! Зі страху впав на спину, зламав руку. У школі вчився добре до восьмого класу. Потім став прогулювати уроки. Їздив у Київ, у кінотеатрі "Зоря" передивився всі фільми. У Будинку піонерів займався в акторському гуртку разом із Серьожою Маковецьким. Він смішний був, так зворушливо картавив.
Чигляєв десять років одружений із лікаркою Катериною. Говорити про сім"ю відмовляється.
— Я в цій справі партизан, — надовго замовкає. На очі набігають сльози. — Щасливий, що маю таку дружину. Закохався з першого погляду. Катюша — людина справи. Колись після роботи вечорами, у стоптаних чобітках, ходила додому до літніх людей, допомагала їм, лікувала.
Каже, що має багато друзів.
— Дружба — це перевірка, наскільки ти скурвився. У 1990-х якось дав одному другу сто доларів. Він із ними зник. А коли, потрьопаний, повернувся, я дав йому ще сто доларів і попросив щезнути. Бо він сам себе в таку суму оцінив. У мене запити невеликі, "ягуарів"-"мерседесів" не хочу. Машини не маю, бо це великий клопіт. У метро давно не спускався, бо витрачатиму багато часу на автографи.
Потирає руки.
— Якось на вокзалі з телеведучим Іллею Ноябрьовим зустрів прихильників гумористичної програми "Золотий гусак". Виходимо з вагону, двоє здоровенних мужиків із гранчаків п"ють горілку. Піднімають очі й видихають: "Чигляєв? Да ти ж у нас у телевізорі живеш! У "Гусаку" ти найкращий, усі інші — лайно просто!". А в цю мить за моєю спиною з"являється Ілля. Мужик винувато гикає: "Ноябрьов, ну ти сам винуватий, що він першим вийшов".
Коментарі