пʼятниця, 11 січня 2013 00:00

Вагітну Галину Пащенко від розстрілу врятували односельці

Автор: фото: Сергій Дзех
  Полтавка Галина Пащенко показує альбом із фотографіями чоловіка Григорія і сина Віктора
Полтавка Галина Пащенко показує альбом із фотографіями чоловіка Григорія і сина Віктора

Полтавка 92-річна Галина Пащенко 1942-го допомогла втекти з  полону дев'ятьом чоловікам у селі Новофедорівка Чутівського району на Полтавщині. За це її вагітною двійнею німці забрали до в'язниці. Хотіли розстріляти.

— Плєнні у школі напротів нашого двору жили. Німці заставляли їх дорогу строїти із села у село. Мені жалко було хлопців, так я їм дома і їжу готувала, і тютюн сушила. Наберу пакунки та відношу. Вони нарадуваться не могли: "Спасібо тобі, Галочка, що ти у нас є така хороша", — згадує Галина Степанівна. — А один з плєнників Володя один раз в день до нас за водою їздив. Приїде бричкою, з колодязя натягає води у бочку і назад вертається.

Ганна Степанівна виглядає молодше свого віку. Пальці вузлуваті, руки трусяться. На лівій щоці має велику бородавку. Веде до будинку в приміському селі Климівка. У кімнаті стоять два ліжка та старий сервант.

— А один раз Володя мене за руку взяв і подальше від хати одводить. Шепоче: "Галинко, ми ноччю біжать надумали. Нема у нас сил та жєланія на окупантів работать. Будем до своїх пробираться. Ти тільки дорогу нам найти поможи, бо не мєстні. На патруль наскочим", — сідає на постіль. — Я зразу рішила, що буду помагати, хоч і знала, що за таке розстріляють. Того й рідні нічого не сказала, аби їх під удар не ставить.

Галина Степанівна рукою витирає сльози.

— Сім десятків пройшло, а до сіх пор плачу, як згадую оцю історію. З Володею договорились встрітитися, як стемніє. Плєнним треба було через річку на другий берег перебираться. Я нашу лодку в очерет загнала, а зверху хмизом закрила. Вечором до річки прийшла, а там уже дев'ять плєнніков стоять. Я їм сховку показала й об'яснила, в яку сторону на другому березі іти. Як лодка відплила, додому вернулася. А тільки світать почало, чую — собаки гавкають. Я до вікна, а у дворі два здорових німці з переводчиком. У хату ввірвались та до мене: "Де плєнних діла?!" Я отнєкуваться начала, а вони мене за шкірку хватають: "З нами пойдьош".

Сначала у комендатуру завели. Один з нємців пльоткою по спині б'є, кричить: "Гдє, гдє дев'ятьох діла". А мене у жар кидає, но не признаюся. То вони мене на стульчик посадили і рідну тітку заводять. Вона у ноги впала, проситься: "Пане, нічого я не знаю. Ви тільки не губіть". А потом ще двох жіночок привели. Посчитали, що ми вчетвером помогли полоненим утекти.

Після допиту чотирьох посадили у кузов вантажної машини та відвезли у Полтавську тюрму. Як рушила машина, я ліцом до односельчан стала й у весь голос як заспіваю: "Последний день гуляю с вами я друзья. Прощайте". За машиной братік меньшенький побіжав. А мама тільки й плаче із сестричкою. Їй хтось з людей сказав, що нас на розстріл увезли.

Скоріше за все то односельчанка Пашка Пасічна на мене німців навела, — додає. — Вона з німецьким переводчиком встрічалася. У тюрму привезли та зразу на допрос визивають. За руки підвішувать хотіли. Тоді зирк на мій живіт і відпустили. Я вже на сьомому-восьмому місяці була. То після цього не били, а тільки страхали.

У тюрмі сиділа місяць.

— А в один день утром через вікно у камеру переводчиця каже, щоб до розстрілу готовилась. Я до нічної сорочки розділася та у вестибюль вийшла. Дивлюся, а до мене два німця біжать, якусь бумагу тицяють: "Галя Пащенко, ти свободна", — сплескує у долоні. — Оказалося, що сільський староста Михайло Білокур 101 підпис у селі зібрав. Люди розписувалися, що я не маю ніякого отношенія до побєга.

Галину Пащенко і трьох жінок випустили.

— Дали нам удостовєрєніє, аби патруль не трогав. Ми нєсколько днів пішком до Федорівки добиралися. У кінці я вже йти не могла, то жіночки мене попідруки взяли і так тягнули. За 12 днів я двох хлопців родила — Віктора та Миколу. Колєнька за кілька днів помер, а Вітя до 68 років дожив, а два годи тому умер.

50 років Галина Пащенко прожила з чоловіком Григорієм. Він пройшов  війну. 1945-го у місті Дрезден отримав наскрізне поранення живота. Після шпиталю служив у різних містах України, перевозив із собою сім'ю. Крім сина, у подружжя народилися двоє доньок. Зараз у Галини Степанівни є шестеро внуків та восьмеро правнуків. Чоловік помер 20 років тому.

"Перед смертю Ляля захотіла зіграти свадьбу"

У тюрмі Галина Пащенко познайомилася з Лялею Убийвовк, керівником підпільної партизанської організації "Нескорена полтавчанка". Співала на тюремному весіллі підпільниці.

— Лялю готували до розстрілу. І вона перед смертю захотіла свадьбу справити з нареченим Сєрьожкою, який сидів у сусідній камері. Вона попросила переводчицю, щоб та від батьків принесла їй голубе плаття, туфлі й фату, — згадує Галина Степанівна. — Свадьбу грали через азбуку Морзе. Коли вони вистукували присягу вірності, я вікно зі своєї камери на вулицю відкрила і співала весільних пісень. Люди за забором стояли та плакали.

За кілька днів Лялю Убийвовк вивели на розстріл.

— Я з нею у вестибюлі стояла. Ляля обняла мене сильно і шепоче: "Мені всьо равно, що зі мною зроблять. А тебе жалко, бо янголятко під серцем носиш". Як сказала це, то считай зразу ж її і увели.

26 травня Лялю Убийвовк та шістьох членів підпільної організації розстріляли за міським кладовищем. Серед загиблих — наречений підпільниці.

 

Зараз ви читаєте новину «Вагітну Галину Пащенко від розстрілу врятували односельці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

59

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути