У п"ятницю об 11.00 в італійському місті Аквіла ховали 8-річну Марію Чернову, яка загинула під час землетрусу. Тіло другої українки — 19-річної Анни Парубок — мають привезти на батьківщину.
— Сил нету сказать что-то — переживаю очень, — 35-річний Юрій Чернов, батько Марії, із невеликим портфелем через плече стоїть біля прохідного пункту в аеропорту "Бориспіль". Очі Юрія повні сліз, обличчя бліде. За годину в нього літак у Рим.
Чернов живе в місті Комсомольськ на Полтавщині. Працює вантажником у магазині. Із матір"ю Марії Оленою розлучився 1,5 року тому. Жінка забрала дитину в Італію. Чернов одружився вдруге, але дітей у новій сім"ї не має.
— Трусити почало 6 квітня о 3.30 ночі. Я по телевізору наступного ранку дізнався про трагедію. Із дев"ятої почав дзвонити Олені, але вона не відповідала, у слухавці лише по-італійськи щось говорили. Олена подзвонила через дві години, коли я був на роботі. Ледь не знепритомнів від такої новини, — береться за голову.
Донька вчилася в другому класі, знала італійську
Востаннє Чернов бачив доньку в грудні 2007-го.
— У колишньої дружини в Римі багато років живе рідна сестра, має громадянство, тримає піцерію. І в Олени було все добре. Донька вчилася в другому класі, знала італійську. Дуже хороша і розумна дівчинка була. Ми часто зідзвонювалися. Олена теж планувала отримати громадянство, — Юрій дістає з сумки іграшкового чорно-білого собачку. — Марія любила з ним спати, коли жила в Україні. Хочу поставити на могилу. Думав, тіло доньки забрати й поховати в Україні, але дружина не дозволила. Мій адвокат пояснив, що в мене мало шансів, бо опікуном Марії була мати. Олена ще в лікарні. Має струс мозку, перелом ноги. Коли доньку витягнули із руїн, вона ще була жива, але врятувати їй життя лікарі не змогли, — Чернов затуляє обличчя руками.
Документи для вильоту в Італію в посольстві оформили за дві години.
— Родичі та близькі дали трохи грошей. Коли повернуся в Україну, ще не знаю. Зараз про це не думаю.
Того ж дня, 6 квітня, у місті Аквіла під уламками чотириповерхового дому загинула 19-річна Анна Парубок із села Пчани Жидачівського району Львівської області.
— Землетрус не припиняється досі, — говорить заробітчанка 39-річна Христина Левкуша зі Львова. Вона збирає необхідні документи, аби тіло Анни перевезли в Україну. В Італії дівчина жила разом із матір"ю 43-річною Ляною Парубок і вітчимом Роберто Мільяріні, 53 роки. Винаймали квартиру в 4-поверховому будинку. Італієць також загинув. Ляна лежить у госпіталі. У неї пошкоджені нирки. Її стан медики називають критичним.
— Ляну рятувальники витягували з-під завалів. У госпіталь привезли непритомну, — каже Христина Левкуша. — Лікарі ввели її в штучну кому та провели діаліз. Тепер вона на апараті штучної нирки.
Перед трагедією Ляна Парубок зателефонувала до Христини.
— Об 11-й вечора питала мене, чи чула по телевізору про прогнози щодо страшного землетрусу. Я сказала, що вже два-три місяці трясе — і нічого, — зітхає жінка. — Однак Ляна переживала. Тут усі бояться опинитися без даху над головою. Сказала, що йдуть на вулицю. Багато людей ночували в машинах. Вони також лягли в автомобілі. А тоді невідомо чому повернулися в квартиру. Коли завалився будинок, спали на ліжку. На їхній вулиці тільки той будинок упав, інші лише пошкодило. Мій дім уцілів, тільки все всередині розбилося. Людей евакуювали, всі живуть у наметах біля моря.
Роберто поховали в п"ятницю. 10 квітня в Італії оголосили днем масового похорону загиблих під час землетрусу. Анна спочине в рідному селі.
— У місцевій газеті надрукували список загиблих. Там Аню та Роберто знайшла. Ляни не було — то я почала пошуки по всіх госпіталях. Тут такий хаос робиться, — каже Христина Левкуша. — Зараз їду до неї в лікарню. Тіло Ані без дозволу матері не можуть переправити в Україну. Збираю документи, що Ляна недієздатна. Тоді оформлю опікунство і дівчинку перевезуть. Тут усе робиться за державні кошти.
Коли Анна була ще дитиною, її батьки розлучилися. Ляна поїхала в Італію на заробітки. Дівчинку виховувала бабуся 69-річна Мирослава Атаманчук. Десять років тому Ляна, коли працювала в ресторані, познайомилася з Роберто. Відгуляли весілля. 2000-го забрала Анну до себе. Вона навчалася в школі, обзавелася друзями, — зітхає Христина. — Ані тут подобалося, вона не хотіла повертатися в Україну.
Ляна доглядала за літніми та немічними італійцями, прибирала. Роберто проводив техогляд машин.
Багато людей ночували в машинах. Вони також лягли в автомобілі
Бабуся Анни живе в селі Пчани. Восени збиралася в гості до доньки та онуки. 12 квітня отримала закордонний паспорт. Жодного разу не бачила зятя-іноземця.
— Мирослава не має ні близьких, ні рідних, сама живе, — розповідає Галина Пиріг, 57 років, із сусіднього села Вільхівці. — Ляна з Анею влітку приїжджали в Пчани відпочивати. Мирослава тішилася. Тепер добивається, аби тіло онуки перевезли в Україну. Востаннє хоче її побачити.
Односельчани Мирослави Атаманчук кажуть, що жінка в шоковому стані: не їсть, не спить. Відмовляється говорити з сусідами.
10 квітня в італійському місті Аквіла поховали 205 жертв потужного землетрусу, який стався в регіоні Абруццо тиждень тому. Усього від підземних поштовхів загинули 289 людей.
На траурну церемонію з"їхалися кілька тисяч людей. Серед них прем"єр-міністр Італії 72-річний Сільвіо Берлусконі. Ватикан дав особливу згоду на проведення церковних служб у Страсну п"ятницю, оскільки в цей день богослужіння не правлять.
Траурна церемонія відбувалася на вулиці — усі місцеві церкви зруйновані. Навколо майдану стояли машини "швидкої". Родичів загиблих підтримували за руки лікарі.
Труни з квітами та вінками стояли навпроти імпровізованого вівтаря, з якого зачитували молитви католицькі священики. Невеликі білі домовини з дітьми стояли на трунах батьків. Серед загиблих — 16 дітей, у тому числі 5-місячне немовля.
Після католицької служби молитви прочитали кілька імамів — серед жертв землетрусу було шестеро мусульман.
Пошук загиблих продовжувався до 12 квітня. Рятувальники кажуть, що під завалами не лишилося живих. Зниклими безвісти досі вважать кількох людей.
У результаті землетрусу без домівок опинилися майже 100 тис. осіб. Частина постраждалих мешкає в наметовому містечку, інших уряд розмістив у готелях на Адріатичному узбережжі. Прем"єр Берлусконі також запропонував поселити частину людей у своїх численних віллах.
Ангеліна КАРЯКІНА
Коментарі