37-річний зять Юлії Тимошенко британець Шон Карр чекає нас у вологому, облупленому шкільному підвалі неподалік метро Житомирська. Тут розташована студія звукозапису "Заглада". Запрошує до кафе. Відчиняє двері "Тойоти Лендкрузер" кремового кольору.

Салон "тойоти" обтягнутий сірою шкірою. Біля керма висить велике червоне плюшеве серце з білими рюшами. "Я люблю тебе", — вишито на ньому англійською. У кафе Шон замовляє "швепс" із льодом та кружальцем лимона, потім — оливки.

— Плачу кредиткою, — говорить. — Не скрізь так можна. От купував мікрофон у музичному магазині "Тік-так" на Костянтинівській. Тисячі доларів у купюрах не було. Годину вмовляв продавщицю взяти кредитку. Врешті поїхав до друзів за грошима.

Правда, що відкриваєте в Києві магазин?

Співак розповідає, що справді збирається займатися в Україні бізнесом.

— Випускатиме пиво "Чорний корсар", — розповідає "ГПУ" дизайнер етикеток майбутнього хмільного напою Юрій Кідік.

— У його розкрутку Шон вкладає два мільйони доларів. Назва пива — від імені щотландського адмірала XVIII століття Пола Джонса на прізвисько Чорний Корсар. Карр буде нібито його нащадком.

Юрій каже, що гурт "ДіВіЕс" записує пісню "Чорний корсар".

— Вона звучатиме в титрах фільму "Пірати Карибського моря-3". Пиво випустять під фільм — у травні 2007-го. Зараз пробую зробити етикетку для пляшок: у кадр з майбутньої стрічки замість актора Джонні Деппа вставлятиму портрет Шона.

Карр каже, що любить віскі "Джек Денієл" із кока-колою. Але перед концертами алокоголю не вживає. Пригадує, як уперше приїхав до України.

— Я іще не був одружений із Жені, — так, із наголосом на другому складі, Шон називає Євгенію Тимошенко. — Поїхав на Дніпро рибалити з другом. Він запросив мене до себе. Я познайомився з його сім"єю. Він був дуже гостинний. Усе село прийшло поспілкуватися зі мною.

Першими словами були "спасибо", "блин", "привет" і "наверное"

В Україні спочатку почувався як не у своїй тарілці, — каже. — Я — звичайний хлопець із британського міста Лідс, а тут Жені та її мама — такі знаменитості, їх знає вся країна. Я це відчув, коли в Чернігові на концерт моєї рок-групи "ДіВіЕс" пізно ввечері прийшли дві 70-річні бабусі у футболках із символікою Тимошенко. Досиділи до кінця, підійшли і почали передавати привіти Юлії Володимирівні.

Якою мовою спілкувалися?

— Я володію французькою, іспанською. Українська раніше була для мене іншопланетною. Жені перекладала. Першими словами, які я вивчив, були "спасибо", "блин", "привет" і "наверное". А зараз уже багато знаю фраз.

Розповідає, що на концерті на Майдані після дев"ятої вечора з"явилася героїня помаранчевої революції баба Параска Королюк із Тернопільщини.

— З орденами, в хустці. Попросила в гітариста Міка Лейка автограф. А мені побажала щастя.

Ми зробили багато фото разом, — продовжує. — Баба Параска така позитивна й енергійна, що мені не треба перекладу.

Каже, що з Юлією Тимошенко вони бачаться раз чи двічі на тиждень.

— А якщо мама зайнята, то рідше. Але телефонує вона щодня. Або Женя — їй. Із тестем, — каже про Олександра Тимошенка, — часто приїжджають до нас у гості. Мешкаємо ми в Конча-Заспі, у будинку Женіної тітки. З Лідса я привіз туди свого ротвейлера Салема, який важить 72 кілограми. Вигулюю його я або хлопці з гурту "ДіВіЕс". Пес уже розуміє багато команд російською.

З політиками товаришуєте?

— Теща познайомила з Олександром Турчиновим. Андрій Шевченко їздив з нами у тур "Серце року" на підтримку мами. Тепер Андрій ходить на всі презентації нашого гурту.

На правому плечі в Шона витатуйовані три черепи, що проривають шкіру. На руці тату у вигляді браслета. На лівому плечі — джокер.

З Юлією Тимошенко бачаться раз чи двічі на тиждень

— Перше татуювання зробив у 25 років, — розповідає Шон.

— Малюнки придумав сам. Тільки останній з дизайнером, — піднявши білу футболку, показує на ребрах кадр із фільму "Чужий". —А з мого серця, — тягне вниз горловину, — виїжджає мотоцикл.

Женя не боїться такого татуйованого чоловіка?

— У Жені на спині теж татуювання. А я ще хочу тату на спині й до кінця заповнити руки.

На безіменному пальці лівої руки в Шона — широка платинова обручка з переплетеними лініями в орнаменті. Її виготовив за кельтськими мотивами єврей українського походження з Великої Британії.

Чи були у вашій сім"ї ще музиканти?

— Батько, Пітер Карр, грав на барабанах. У двоюрідного брата Девіда є рок-група і власна студія звукозапису. 80-річний дядько досі співає в хорі. Але все це не професійно. Три тижні тому я їздив до Англії, бачився з ними. Малим я теж співав у шкільному хорі. І в церковний хор мене батьки водили. А вдома слухав панк-рок. Пізніше, в Іспанії, захопився хіп-хопом і репом. Після розлучення батько відкрив там мережу кафе, а потім продав бренд. Зараз цей бренд популярний в Іспанії. А я в Іспанії шив гаманці та сидіння для мотоциклів.

Шон піднімає шкіряну жилетку, показує на масивному паску чорний чохол для запальнички:

— Сам придумав, — хвалиться.

Розповідає, що, коли батьки розлучилися, йому було десять років. Закурює легкі "мальборо".

Шон хотів би заспівати з Валерієм Меладзе

— Коли мама сказала батькові, що подала на розлучення, я плакав. А вночі забрався в татове ліжко і сказав, що лишаюся з ним. Він був чудовою людиною, я ставився до нього як до брата. У чотири роки купив мені дитячий мотоцикл. Попередив, щоб не їздив по дорозі, не відпускав довгого волосся і носив костюми. Я не виконував нічого. Але тато мною все одно пишався. Жалів мене і розумів. Коли я вирішив, що не піду до вузу, — зробив своїм помічником. Перед смертю він, завзятий курець, винайшов спрей проти куріння. Його можна купити у британських аптеках. Ще тато виготовляв дзеркала. П"ять років я жив у Франції. Коли почув, що він захворів — повернувся до Англії. Тато помер 2003-го від хвороби легень.

Від першого, цивільного, шлюбу в Шона є 11-річна донька Шарлотта. Живе вона в Лідсі. Створила дитячий рок-гурт.

— Співає з двома подругами пісні про вчителів. Не знаю, чи надовго це захоплення. Вона дуже любить коней і хоче бути ветеринаром. А верхи скаче, наче доросла! Кожен день із Шарлоттою для мене свято.

Хочете другу дитину?

— Дуже хочу, — каже Шон. — Не має значення,  хлопчик чи дівчинка, аби здорове було.

Другого жовтня у Жені та Шона річниця шлюбу.

— Святкуватимемо не в Києві, але в Україні, — каже він. — Готую для Жені сюрприз. 10 серпня, на мій день народження, ми винайняли яхту і каталися  Дніпром. Люблю рибалити у Дніпропетровську з родичами та в селі Українка під Києвом, — Шон говорить на англійський лад "юкреінка". — А кілька місяців тому разом із Жені спустилися у донецьку шахту імені Баженова. У моєму рідному Лідсі багато шахт. Туди школярів водять на екскурсії. Я думав, Донецьк схожий на Лідс. Але українські шахтарі працюють, як британські 70 років тому.

Питаємо, чим захоплюється зараз.

Папараці бігав за мною навіть у туалет

— Колись перемагав у мотокросах. Згодом зі старих мотоциклів збирав нові. Зібрав сім чи вісім байків, які взяли призи. Але в Україні нема потрібних деталей, або ж вони дорогі.

Коли їздите Києвом на байках, даішники не зупиняють?

— Раз було. Упізнали. Відкозиряли й побажали щасливої дороги. А в нашого гітариста Міка Лейка на вулиці міліція "перевірила" документи. Витягнули все з кишень і вкрали з гаманця 40 фунтів. А гривні лишили.

Згадує, як колись у Лідсі потрапив у аварію.

— Дорогу перебігала лисиця. Мені роздробило гомілку в дванадцяти місцях. Лікарі сказали: ще раз упаду — відріжуть ногу.

Каже, що захоплюється стрільбою з лука.

— Навчили байкери, в 24 роки. Робили рухомі мішені й за півхвилини збивали їх. Я їздив до Ліона на чемпіонат зі стрільби з лука серед байкерів. Із власником місцевого клубу Чарлі побився об заклад, що виграю. І переміг. Кубок досі стоїть на почесному місці в клубі Чарлі. А сім років тому поїхав до Кенії на сафарі. Місцеві мешканці, масаї, були вражені, що біла людина так стріляє. Запропонували стати масаєм. Але для цього треба  було півроку сторожити стадо і спати просто неба. Я відмовився. На знак поваги масаї подарували мені лев"яче ікло.

А ще в Африці Шон купив барабани.

— Колекціоную музичні інструменти. Обвішав ними всю квартиру в Конча-Заспі. Граю на флейті, барабанах, бас-гітарі, гітарі. Маю австралійські труби з дерева — діджурі-ду, китайські дудки, якими заворожують змій.

У моєму гурті дуже добрі музиканти, — показує на товаришів, які сидять поруч. — Із гітаристом Міком Лейком п"ять років виступав у британській групі "Періс ін зе фол". Бас-гітарист із Херсона Богдан Тарасов, йому 30 років, — агроном. 38-річний гітарист Сергій Озерян із Миколаєва — інженер-гідротехнік, що не відбувся. А 34-річний барабанщик Володимир Бутяєв  учився на залізничника в Миколаєві. Познайомилися ми в "Докер пабі".

Богдан розповідає, що закінчив сільськогосподарський факультет Херсонського університету, але професія агронома не знадобилася. Сергій, смакуючи піцу, пригадує, як студіював в Одеському інституті інженерів морського флоту. А тоді вивчився на хормейстера.

— Он нас всех строит — показывает, как правильно играть, — сміється Богдан.

Сергій одружений. Володимир теж, має п"ятирічну доньку Олександру.

Гітаристові Міку Лейку — 42. Торік Шон викликав його в Київ із Лідса.

— Сказав, побудеш місяць. Не сподобається — поїдеш назад, — розповідає Шон.

Мік познайомився з українкою, яка жила в Бельгії, і закохався. Уже рік вони зустрічаються.

Богдан знімає квартиру на Борщагівці, Сергій — на Троєщині, Мік — біля метро "Харківська", а Володя — на Оболоні.

Шон замовляє для всіх піцу "Диявольську", за 150 гривень. Додає, що ще хотів би заспівати з Валерієм Меладзе. Пояснює:

— У нього є харизма.

Не збираєтеся змінювати імідж?

— Мені це не треба, — каже Шон.

— Йому часто телефонують: запрошують рекламувати одяг у журналах, — уточнює Богдан. — Останній дзвінок був три дні тому. Шон відмовився.

Підходить офіціантка. Каже, що Шонова кредитка не працює. Він голосно лається. Іде вглиб кафе. Дивується, що машинку, в яку треба вводити пін-код, не приносять клієнту, а треба йти самому.    

На прощання просить не називати закладу, в якому ми сидимо.

— Минулого літа були в Ялті. Папараці бігав за мною навіть у туалет, — сміється.

Дивиться на нашу фотокамеру:

— Скажи, коли продаватимеш, — жартує. — Куплю. У мене теж "нікон", але гірший. Фотографую сценки з життя.

1968, 10 серпня — Шон Карр народився в Лідсі у сім"ї бізнесмена Пітера і домогосподарки Сьюзен
1978 — переїхав із батьком до Іспанії, жив там 10 років; потім повернувся у Лідс, де співав у гуртах "Періс ін зе фол", "Джемі фіш кіс" і в дуеті з гітаристом Міком Лейком; на початку 90-х виграв у Лідсі мотогонку
1993 — переміг у Ліоні на чемпіонаті зі стрільби з лука серед байкерів
1995 — від цивільного шлюбу з англійкою Еммою народилася дочка Шарлотта
1998–2003 — жив у Франції
2003 — помер батько; Шон успадкував його бізнес
2005, 20 лютого — створив у Києві групу "ДіВіЕс"; 2 жовтня — одружився з Євгенією Тимошенко

×