Провели дев'ятини за спортсменкою 32-­річною Юлією Пташник з Івано-Франківська. Вона не вийшла з коми після операції. Померла 29 квітня в Італії, де жила останні роки.

— Юлію хотіли поховати в Україні. Але через коронавірус не дозволили везти тіло. Тому її там кремували й поховали. Коли карантин закінчиться, хочу перепоховати в Україні, — каже мати 53-річна Оксана Пташник. Вона — бігунка. — Смерть Юлі — величезна втрата. Досі не віриться, що її немає. Здається, що так і продовжує жити в Італії. Тільки не дзвонить по кілька разів на день, як раніше.

Юлія з родини спортсменів. Її дід Анатолій Бойко і батько Сергій Пташник — футболісти. Після школи вивчилася на тренера з легкої атлетики в Прикарпатському національному університеті. Була призером Всеукраїнських змагань із бігу на 100–200 м.

— Я була першим тренером Юлії. Коли вона вчилася в четвертому класі, мати привела дівчинку до мене, — говорить тренер з легкої атлетики обласної дитячої спортивної школи 62-річна Валентина Дзундза. — Юлія ніколи не боялася змагань. Вихована й витривала. Справжній боєць. У групі була одна з найсильніших. Ніколи не запізнювалася на заняття. Швидше йшла на тренування, ніж у школу.

Юлія Пташник була кандидатом у майстри спорту. Завершила спортивну кар'єру в 25 років.

— На ювілей подарували Юлії поїздку в Італію. Її бабуся Алла давно живе там. Доньці сподобалося, вирішила залишитися в країні, — каже Оксана Пташник.

Юлія жила в італійському Неаполі. Після одруження з тернополянином Олександром народила сина Максима. Зараз йому 5 років.

— Дитину вона дуже хотіла, — додає Оксана Анатоліївна. — Вони з Максимом, як дві краплі води. Досі не можемо йому сказати, що матері більше немає. Думає, вона в лікарні.

×