19-річна Юлія Галенчик працює повітряною гімнасткою у столичному цирку Кобзова.

У гримерці дівчина фарбує очі фіолетовими тінями. Каже, що вдома не встигла.

— А зачіску мені зробив мій хлопець. Якби він не був еквілібристом, мабуть, став би перукарем, — говорить Юля російською. — Коли люди бачать мене під куполом, то думають, що мені років 25. А в житті дають 16, — каже вона, милуючись собою в дзеркалі. — Я спокійна і врівноважена, а під куполом перетворююся на жінку-вамп.

Запитую, відколи займається повітряною гімнастикою.

— Ой! — сплескує руками. — Із сестрою-близнючкою Іриною з дитинства не могли всидіти на місці. Ганяли зі старшим братом Сашком у футбол. Мама жартувала, що в неї ростуть троє босяків. 1996-го я подивилася виступ Лілії Подкопаєвої на Олімпійських іграх і  вирішила стати гімнасткою. Мама сказала, що в 9 років починати вже пізно, і порадила піти в музичну школу. Три роки ми з сестрою вчилися грати на флейті, а потім кинули.

Галенчик розповідає, що після школи вони подали документи в естрадно-цирковий коледж.

— Мене зарахували, а сестру — ні. Сказали, що товста. Якось прийшли на циркову виставу в парк "Нивки", побачили Миколу Кобзова. Я попросилася: "Візьміть мене в цирк. Я вмію літати під куполом". Кобзов похвалив: "Смілива, смілива, приходь". Я випалила: "І мою сестру теж візьміть". Він насторожився, запитав, скільки в мене сестер із братами. У цирку ми з Ірою придумали  спільний номер "Крила".

Юля стрімко іде по коридору, кілька разів підстрибує. Сідаємо за круглий столик під сценою. На сцені троє дівчаток сідають на шпагат, невисокий русявий хлопчина ходить на руках. Юля махає їм рукою.

Хвалиться, що виступала з трупою в Тайвані.

— Збиралися туди на місяць, а затрималися на вісім. Мама дзвонила через день і питала, чи не попали ми в рабство, — крутиться на стільці. — Щовечора працювали по дві години. Мали один вихідний. Їздили на океан або ходили на дискотеки. Там вони до дванадцятої ночі, а далі — відбій.

Ми гуляли п"ять вечорів

У Тайвані сестри зустріли своє 19-річчя.

— Після дванадцятої ночі грала музика, горіли свічки. Зайшов місцевий охоронець і попросив не галасувати. Ми й так поводилися тихо, адже нас було лише троє: я, сестра та мій хлопець. Рік тому в наш колектив прийшов 23-річний еквілібрист Ігор Костенко, — розповідає. — Та он він, — махає рукою в бік хлопця, що тренується на сцені, кличе: — Ігоре, ходи сюди.

Той усміхається, нерішуче спускається зі сцени.

— Ігор приїхав із Луганська. У Києві родичів не мав, міста не знав. Попросив мене показати столицю. Я сказала сестрі, щоб мене не чекала, бо йду на кавалерку, — сміється,

Ігор цілує Юлю в щоку, сідає поруч.

— Ми гуляли п"ять вечорів. А тоді я познайомила Ігоря з батьками. Зараз живемо у нас, маємо окрему кімнату.

Хлопець обнімає Юлю, дивиться під ноги. Каже, що 8 березня запропонував їй вийти заміж.

— Сказав: "Юля, будь моей женой", — і подарував золоте колечко. Розмір угадав, — каже гімнастка.

Додає, що з датою весілля ще не визначилися.

— Ну, я можу йти тренуватися? — запитує Ігор.

— Іди, — дозволяє Юля.

Згадує, як у Новій Каховці на тренуванні впала з висоти 7 м. Трикутник, на якому робила трюки, розлетівся натроє.

— Сестра підбігла до мене. Я потім тиждень із ліжка не вставала. Мама кричала: "Коли ви кинете цирк і будете жити як нормальні люди?".

— Усе життя гімнастикою не займатимешся, — погоджується Юля. — Вивчуся на менеджера, адміністратора або фотографа.

Із-за лаштунків виходить русява дівчина.

— О! — підводиться Юля. — Це моя сестричка.

Дівчата підіймаються під купол. Літають там, тримаючись за рамки то руками, то ногами.

— Тільки фотографуй так, щоб Іра попала в кадр, — просить фотографа згори Юля. Весь час перепитує: "А зараз Іра в кадрі?".

1987, 22 червня — близнючки Юлія та Ірина Галенчик народилися у Києві, в родині продавщиці й електрика
2001 — Юля відвідує циркову студію
2003 — вступила до Київського циркового коледжу; повітряна гімнастка в цирку Кобзова
2004 — на тренуванні впала з висоти 7 м
2005 — познайомилася з еквілібристом Ігорем Костенком
2006 — їздила виступати до Тайваню
23-річний брат Олександр працює електриком

×