18 лютого Американська кіноакадемія вперше вручить технічного "Оскара" двом українцям — 54-річному Анатолієві Кокушу та 48-річному Юрієві Поповському. Цю нагороду щороку присвоюють за кращу в світі розробку техніки для зйомок фільмів.
Анатолій Кокуш та Юрій Поповський конструюють техніку для кіно вже 25 років. Номіновану на "Оскар" "руку" вони вигадали ще 1987-го з іншим колегою, який живе у Канаді, Олексієм Золатарьовим. Відтоді неодноразово удосконалювали свій винахід. Іще кіноакадемія відзначила їхній кран "Каскад".
Їхня фірма "Фільмотехнік" знаходиться в Києві в одному з павільйонів кіностудії імені Довженка. Кокуш — підтягнутий, смаглявий, у картатому піджаку поверх блакитного светра — запрошує кореспондента "ГПУ" до свого кабінету. На поличках зауважую "камераменів" — маленьких чорних іграшкових чоловічків з кінокамерами. Кіношники полюбляють прикрашати ними свої кабінети.
"Американська кіноакадемія, Беверлі Хілз, Каліфорнія"
— Ось, — простягає Анатолій конверт із золотистим зображенням статуетки "Оскара". "Американська кіноакадемія, Беверлі Хілз, Каліфорнія", читаю в лівому кутку конверта. Мій співрозмовник сяє:
— Ми не вірили, що переможемо! — зізнається. — Адже складно пройти навіть відбірні тури. Сотні людей подають заявки на участь і не проходять. А українців там ще не бачили... досі, — він сідає на стілець і закидає ногу на ногу.
Кокуш розповідає, як іще за радянських часів американці поцупили ідею їхнього з Юрієм операторського крану "Авторобот". Ним знімають рівну "картинку", їдучи по гірській дорозі.
— Просто безсовісно присвоїли! — сміється. — Ми не встигли запатентувати. Минулого року з Юрієм повезли свою техніку на виставку до Голлівуду. Один із членів кіноакадемії заявив: "Вітаю! Ваше обладнання всі копіюють". А якщо в Голлівуді твоє обладнання починають копіювати — у тебе велике майбутнє. Отоді ми й вирішили, що виставимося на "Оскар". Одначе техніка, що претендує на нагороду, мусить працювати не менш ніж у 300 голлівудських фільмах. Звісно, у нас такої кількості стрічок не було. І нас виручили копії, які американці колись "зняли" з наших приладів.
Якщо в Голлівуді твоє обладнання починають копіювати — у тебе велике майбутнє
Я привіз у Голлівуд фотографію 90-х років, на якій була зображена наша техніка, — продовжує Кокуш. — І журі таки визнало, що конкуренти "передерли" своє обладнання з нашого. Наш "авторобот" вони там називають "рашен арм" — російська рука в перекладі. Ми довго пояснювали американцям, що насправді "рука" — українська. Здається, вони так нічого й не зрозуміли. Для них "рашн" — це все, що колись було СРСР.
До кабінету заходить Поповський — сивий бородань, у джинсах і жилетці поверх светра.
— До нас їде знімальна група з "Останкіно", — повідомляє. — Ви тільки почитайте, що вони пишуть, — бере роздруківку з російського сайту. — "Впєрвиє "Оскар" в Росіі..." Але ж ми українці!
Коли починали, мабуть, про такі нагороди й не мріяли?
— Коли вперше зробили кран-каскад, головний інженер кіностудії сказав: "Я забороняю робити таке". Це величезна махіна, — Юрій піднімає руки вгору. — Нас шпетили: "Ви конструктори? Ну то й займайтеся тим, що потрібно кіностудії. У нас візків зі шпалами бракує, а вони крани майструють", — сміючись, потирає бороду.
— Ми й зараз працюємо переважно на західний ринок, — каже Анатолій. — Он бачите, — показує на десяток різнокольорових прапорців на поличці. — З нами працюють 11 країн і ще стільки стоять у черзі. Останні московські стрічки — "Нічна варта", "Денна варта", "Дев"ята рота", "Сволота" — зроблені на нашій техніці. Ми знімали інавгурації Володимира Путіна, Віктора Ющенка, концерти "Євробачення". Недавно виграли тендер, і тепер усі серії "Гаррі Поттера" зніматимуть на нашій техніці. Працюємо над "Місія неможлива-3" і вже відзняли "Війну світів", зі Спілберґом.
Ви з ним знайомі?
— Ні, ми не контактуємо, — каже Анатолій. — Якось я хотів на майданчику сфотографувати Тома Круза, поруч із обладнанням. Мені це категорично заборонили. Там усі дають підписку, що не фотографуватимуть зірок. Інакше виженуть з роботи. Але колись був на знімальному майданчику "Титаніка", і хтось помилково почепив мені табличку "фотокореспондент". Я ходив спокійно і все фотографував! — сміється.
Ідемо коридором з однаковими, обшитими вишневим дермантином дверима. Біля одних зупиняємося. Анатолій натискає код.
— Ми вам покажемо те, що тримаємо в секреті від конкурентів, — каже загадково.
Двері риплять і піддаються. У добре освітленій кімнаті за станками чоловіки в халатах обточують деталі. Помітивши моє розчарування, інженери простягають щось схоже на м"ясорубку, але легше.
— Щоб зробити таке, треба дві тисячі доларів, — хваляться.
А продати за скільки? — питаю.
— Уп"ятеро дорожче, — повідомляє Кокуш. — Колись американські військові побачили на виставці ось це, — показує металеву пластину з перемикачем. — Сказали, що можна більше нічого не робити, лише продавати свій винахід і жити розкішно.
Ми зібрали кращих фахівців з авіаційної, космічної галузей, — розповідає, коли заходимо до іншого кабінету. — Деяких навіть на базарах знайшли.
Юрій показує свій старий стіл з комп"ютером, біля якого розсипані гайки і шурупи. На поличці стоять довідники і баночка "Нескафе".
Ми зібрали кращих фахівців з авіаційної, космічної галузей.
Деяких навіть на базарах знайшли
— Коли ми починали, бувало, отримували в місяць 10 гривень зарплати. Не вистачало навіть на макарони. Усі оці люди, — показує пальцем довкола, — також заслужили "Оскара". Найкращі ідеї приходять від ліні, — каже він. — Ідеш із друзями в курилку, тобі щось радять, і щось виходить.
Ви не схожі на ледачу людину...
— Ледачий! Я навіть тому не бриюся. У 86-му знімали фільм "Важко бути богом". Три місяці жили в готелі, без гарячої води. Відтоді ношу бороду, — усміхається.
Коли востаннє були у відпустці?
Знизує плечима.
— Та років 15 уже. Інколи ще з дружиною на дачі працюємо. Якось ми знімали на кладовищі. Збудували величезний кран. Треба було зняти захід сонця, з туманом і щоб падав легкий сніжок. Чотири дні сиділи й чекали, доки піде сніг. Свій день народження я провів на кладовищі. Дружина тоді дуже сварилася!
Маєте якусь мрію?
— Ніколи не вигадую глобальних мрій. Краще багато маленьких. Люблю ввечері подивитися кіно або почитати книжку, щоб не в метро. Щойно купив детектив Фрідріха Незнанського.
2 
1
Коментарі