"Вовчику, я не можу зараз їсти, отрижка буде, а мені співати треба", — каже співачка 29-річна Наталія Валевська чоловіку і продюсеру Володимирові Пригладю, 32 роки.
Вони перед репетицією шоу "Народна зірка" зайшли перекусити у "Кінокафе" на території кіностудії ім. Довженка. У шоу співає в дуеті з 28-річною Тетяною Фтемовою. Володимир замовляє суп, макарони з м'ясом і сік. Їсть мовчки. Тетяна обідає окремо.
— Коли повний шлунок, не такий чистий звук буде, — пояснює Наталія. — Мама каже постійно: "Наташа, треба їсти". Говорю, мамо, будь ласочка, я краще знаю, якою мені треба бути, щоб гарно виглядати в камері. Важу 55 кілограмів, колись була на 15 кілограмів важча. Казали про мене, що я кров з молоком. Але мені те тіло не подобалося.
Зараз слідкую, щоб Таня худнула, — продовжує. — Вона живе не у Кам'янці-Подільському, як оголошують на шоу, а в селі поряд, з мамою і сином Назаром. Йому 4 роки. У них величезне господарство. Будиночок маленький. Кози, кури, гуси, теля. Як приїхала до них, якраз тоді свиня окотилася і дев'ять поросят у дворі бігали. Мама її за ними доглядає. Вони не готувалися нас зустрічати, нічого їсти не варили. Пригощали бутербродами.
— Поїж шось, — каже Володимир, закінчивши обід. — Давай візьму тобі перше.
— Візьми з собою, Вовчику, овочі і рибу, — відповідає. — Два тижні тому нарешті найняла хатню робітницю. Років під 50 їй, працює в школі й підробляє домогосподаркою. Вона в одного співака п'ять років працювала. Зараз до нього мама приїхала, і домогосподарка тимчасово не потрібна.
Моя мама в Іспанії на старість собі заробляє. З татом вони розлучені, я з ним також не спілкуюся. Коли батьки посварилися, я стала на бік мами. Тепер приходжу додому: чистота, їсти наварено. Страшно було чужу людину в дім пускати. Колись адміністратор, який працював у нас багато років і я його вважала другом, поцупив у мого чоловіка гаманець. Ми йшли на якийсь захід, а Вовчик його в офісі лишив. Камера стеження показала, так в житті не здогадалися б.
До столика підходить Володимир з упакованою в пластиковий посуд їжею.
— Вовчику, дуже пити хочу. Візьми сок грейпфрутовий. Дякую, Вовчик, — він залишає їжу і йде до прилавка. — Мріємо про нову квартиру. У нас і теперішня, однокімнатна, в кредиті досі. Як тільки з'явиться нове житло, заведемо дітей. Раніше двох хотіли, тепер трьох.
Володимир повертається з пляшкою соку "Джаффа".
— Вовчику, а стаканчик? — Валевська дивиться на чоловіка. Той вертається за склянкою. — І машину в кредит взяли. Дуже попрошу не писати марку. Бо люди недобре бажають — типу "багачі", а з нами потім трапляється всяке (2007-го подружжя потрапило в ДТП, в якому розбили свій джип. — "ГПУ"). Три роки знадобилося, щоб відійти від аварії. Зараз вже сама за кермом їжджу. Після ДТП мала проблеми із судинами головного мозку, кров погано циркулювала. Півроку ходила стомлена, почувалася 70-річною бабусею.
Зараз треба робити операцію на колінах. Коли переверталися у машині, ноги гупнулися об двері й меніск травмувала. Не можу лягати під ніж, бо маю працювати. Після операції півроку берегтися треба. Думала після Нового року в лікарню лягти, так на лижі хочеться.
— Вовчику, ти мені стулом в коліно б'єш, — хапається під столом за ногу.
— Вибач.
3 
1
Коментарі
2