"У січні подали заяву, але весілля відклали через Майдан"

 

— Найщасливішою була, коли дізналася, що Саша живий. За три дні до цього побачила його ім'я у списку важкопоранених. Додзвонилася, Саша сказав, що з ним усе добре, а то помилка. Потім його поранили в бою під Красним Лиманом, — розповідає 28-річна Олена Пономарьова.

9 липня вона розписалася з Олександром Пономарьовим, 31 рік, у лікарняній палаті київського центрального госпіталю. Олександр паралізований. 30 червня cнайперська куля пройшла крізь бік, не захищений бронежилетом, пробила ребра, легеню, пошкодила хребет.

Тяжко пораненим і паралізованим Олександр продовжував відстрілюватися. Група десантників відбила напад бойовиків. Вертольотом Пономарьова евакуювали до Харкова, а звідти — у столицю.

— Ми познайомилися у Кіровограді 2010 року. Обоє військові, — розповідає Олена. Вона родом із Хмельницького. — Я з дитинства мріяла про армію. Влаштувалася на контрактну службу військовослужбовцем. Мене відправили на навчання у 50-й окремий навчальний загін спеціальної підготовки у Кіровограді, де Саша був моїм інструктором по бойовій та парашутній підготовці. Зустрічатися почали, коли Саша признався, що кохає мене. Це було перед стрибком з парашутом. Літак мав злітати. Саша обняв мене і на вухо прокричав: я тебе люблю! Я теж була закохана в нього.

Щоб бути з Олександром, перевелася у Кіровоград, — продовжує. — Почали жити разом. У листопаді торік частину ліквідували. Людей викинули на вулицю. Саша пішов у 79-ту бригаду у Миколаїв. Я лишилася без роботи, бо всі жіночі посади поскорочували. Разом переїхали у Миколаїв, зняли квартиру.

Цієї зими планували одружитися. У січні подали заяву, але весілля відклали через Майдан. Саша постійно був на казарменому режимі. З 1 березня він поїхав під Крим, потім в АТО на Схід. Там бувало по три дні телефон поза зоною, бо за мобільником можна прослідкувати, де наші сили. Коли вмикав телефон, перекидалися кількома фразами.

До весілля у госпіталі готувалися три дні. Було шампанське і весільний торт. Коли стане на ноги, обвінчаємося.

Обручку Саші купили, коли заяву подавали. На мою грошей не вистачило. Хотів узяти дорожчу з камінчиками. ­Мав відкладати з кожної зарплати. Я вибрала собі таку ж, як у ­нього.

Олена постійно у госпіталі біля Олександра.

— Саша мріє носити мене на руках, хоче дитину, — витирає сльози. — Іноді говоримо вечорами про наші мрії, про те, як скоро він стане на ноги. Хочемо взяти малюка з дитбудинку, коли народимо свого.

Родина Пономарьових збирає гроші на лікування Олександра в ­Ізраїлі. Потрібно понад $100 тис. — 1,2 млн грн. Допомогти їм можна за реквізитами

Карта "Приватбанку": 5168 7572 5335 6457

Отримувач: Пономарьова (Прусовська) Олена Володимирівна

Рахунок для платежу: 29244825509100. МФО 305299

ЄДРПОУ 14360570. ІПН: 3157523441

×