"У першого чоловіка відібрала квартиру, у другого — хату"

 

Сусіди відмовляють 69-річного чоловіка від одруження

"Донька народила сина від впливового чоловіка, — розповідає в листі 49-річна Іванна з Київської області. — Він має сім'ю і називає інтимні стосунки з Наталею випадковими, хоча зустрічалися пів року. Із грошима допомагав до війни. А коли внуку виповнилося 2 роки, класти кошти на картку перестав. Ні разу дитину не бачив. Наталю заблокував у соцмережі, на телефонні дзвінки не відповідає. Робити тест на батьківство боїться. Думає, що вимагатимемо аліментів. У доньки зараз є інший чоловік. Він часто в нас ночує. Але мене їхній роман не радує. Саша ще не розлучений, має трьох дітей. На аліменти йтиме вся його зарплата. Хочу, щоб донька була щаслива, але сантехнік навряд чи дасть їй усе, що треба".

Надсилає фото доньки та внука, зроблене біля пологового будинку 2020 року. Листи коментує київський біо­енергетик Мирослав Олійник.

— Донька вийде заміж за сантехніка, бо любить його. Не наполягайте, щоб відновила стосунки чи почала шантажувати чоловіка, від якого народила сина. Хлопчика виховає й поставить на ноги Олександр, який любитиме вашого онука, як рідного. На вас теж чекають зміни в особистому житті. Зустрінете чоловіка, який запропонує жити разом.

"Кума працює в Італії 14 років, — пише 34-річна Інна з Чернігівської області. — Коли почалася війна, ми з матір'ю і синами виїхали в Польщу. Тоня наполягала, щоб дісталися Рима. Дала нам кімнату у квартирі, що винаймає. Але за три тижні почала натякати, щоб ми разом із нею платили за помешкання і комунальні послуги. Прошу її допомогти з роботою, але влаштуватися ніде не можу, бо треба знати мову. З кумою, яку вважала найближчою подругою, щодня сваримося. Мати просить повернутися в Польщу, а чоловік каже, щоб їхала у Фінляндію. Там знайшов для нас роботу через інтернет".

— Прислухайтеся до чоловіка й подайтеся на кілька місяців у Фінляндію. За літо вдасться підзаробити грошей, а дітям — вивчити нову мову. Восени повернетеся додому. Чоловік відремонтує пошкоджене житло. На куму зла не тримайте. Має непростий характер. З нею мало хто може зжитися.

"Батькові 69 років, а він надумав одружитися вдруге, — пише вінничанка Аліна, 42 роки. — Знайшов молодшу за мене жінку. Вона була двічі одружена, має трьох дітей. Навіть сусіди відмовляють діда від шлюбу з Юлею. Ми живемо біля батька, на його хату не претендуємо. Але не хочемо, щоб його на старості хтось у дурні пошив. Та жінка ні дня ніде не працювала. Завжди жила за рахунок чоловіків. У першого відібрала квартиру, у другого — хату. Хотіла познайомити батька з хорошою жінкою. Але він нікого, крім цієї молодухи, знати не хоче".

— Марно намагаєтеся звести батька з пенсіонеркою. У компанії молодої жінки відчув себе жаданим і коханим. Гроші, які відкладав на пам'ятник, витратить на неї. Цей роман поверне чоловіка до третього цвітіння — так званої молодості. Триватиме цей процес недовго. До весілля не дійде. Молодиця переключиться на іншого чоловіка.

"Донька Оксана вісім років тому виїхала в Америку, — пише рівнянка Жанна, 56 років. — Там познайомилася з американцем Себастьяном. У цивільному шлюбі народила двох дітей. Виходити заміж він їй не пропонує. Ми з чоловіком шкодуємо, що не вмовили залишитися в Україні. За весь час вона прилітала двічі. Дітей ми бачили тільки по комп'ютеру й на фотографіях. Син одружився, але невістка гонорова. З нами жити не хоче, орендують квартиру. Не вагітніє, бо мріє зробити кар'єру. Отримує кілька тисяч гривень, бо працює медсестрою в лікарні. Планує стати лікарем, але поступити другий рік не може".

Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею спочатку навколо фото доньки та її цивільного чоловіка. Віск капає на стіл, полум'я підіймається догори. Потім підносить свічку до весільної світлини сина з невісткою. Свічка розгорається, димить.

— Невістка завагітніє до кінця року. Образитеся, бо дізнаєтеся про це від родичів, а не від власних дітей. Донька узаконить стосунки з чоловіком до 2025-го. Та це навряд чи вас заспокоїть. Хочете познайомитися з онуками, прийміть запрошення доньки, візьміть відпустку й полетіть у Америку.

"2014 року ми з чоловіком і сином утекли з Донецької області, — розповідає в листі 29-річна Ангеліна з Полтави. — Батьки з нами їхати відмовилися, бо мати доглядала лежачу бабусю. А коли її не стало, залишилися на Донеччині, не хотіли покидати хату. У квітні їх силоміць загарбники вивезли в Росію. Зв'язку з ними не було майже місяць. Зараз вони перебувають у таборі для біженців, але повернутися в Україну не можуть. Я перед війною дізналася, що вагітна. Вже двічі клали на збереження, бо через нерви є загроза втратити плід. Нещодавно наснилася покійна бабуся. Дала дві ромашки. Не знаю, радіти такому сну чи боятися".

— Народите двійню чи завагітнієте неза­баром після народження другої дитини. Батьки повернуться в Україну до літа, але вжитися з ними буде складно. Втручатимуться у ­виховання старшого сина. Погодьтеся на про­позицію чоловіка зняти для них окреме житло. Це тимчасово. Незабаром повернуться у свою домівку, бо Донеччину в загарбників від­вою­ємо.

"Планували продати хату й виїхати на постійне місце проживання в Польщу, — пише 31-річна Анастасія з Волині. — Але війна змінила плани. Чоловік допомагає медикам на передовій, я з сусідами готую тушонки й печу хліб для хлопців, які зараз на сході. Багато наших сусідів ви­їхало й повертатися на планують. А ми вирішили, що тепер ні за що не покинемо Україну. Племінник і двоюрідний брат воюють. Щоб купити їм бронежилети й усе необхідне, віддали гроші, які збирали на машину. Хочу після війни всиновити дитину. Чоловік проти. Каже: "Хочеш третю дитину? Давай народимо". Але я хочу прихистити, виховати, полюбити, а не родити".

Надсилає фото з чоловіком і доньками. Жінка у джинсовій сукні й чоловік у жовтій футболці тримають дівчат-дошкільнят у вишиванках. Біо­енергетик кладе долоню на знімок, заплющує очі.

— Всиновлюйте дитину тоді, коли обоє будете до цього готові. Тиснути на чоловіка не треба. Скоро він сам повернеться до цієї теми й запишеться на курси для прийомних батьків. Ніколи не шкодуватимете, що не поїхали за кордон. Чоловіку запропонують високооплачувану роботу. Ви займатиметеся дітьми. Не ставте хрест на захопленні. Весільна випічка приноситиме стабільний заробіток.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×