У Кіровській чоловічій виправній колонії №33 на Донеччині шлюби реєструють раз на місяць. Зазвичай одружуються дві-три пари. У травні розписалися шість.
Навпроти сірих 3-метрових металевих воріт стоїть гурт наречених. Брюнетка з темними окулярами на лобі виймає із сумки блакитну "Нокію". Пальцями з довгими нігтями, розмальованими жовтими ліліями, перегортає фото. Показує дочок.
— Каролине 2 года, Диане 7 лет. Детям говорю, что папа сейчас на заработках в Москве. Он идеальный муж и отец. Красивый, во дворе все девки за ним бегали, — розповідає 26-річна Ганна Жемчугова зі Слов'янська. — Мы знакомы с 6 лет, выросли в одном доме.
Ганна приїхала взяти шлюб зі своїм громадянським чоловіком Дмитром Мурим. Боїться сказати матері, що розписується. Бо після цього не отримуватиме допомоги держави як мати-одиначка — близько 800 грн на двох дітей.
— У него один недостаток: пьет. Редко, но метко. Агрессивный, вспыльчивый становится. По драке попадает. Ревнует. Каждый шаг ему в эсемесках рассказываю. Подружек всех разогнал.
Поруч у білій бавовняній сукні з мереживом стоїть 49-річна Ольга Богачова з донецького міста Торез. У білому волоссі штучна троянда. Її женихові дали 5 років і місяць за пограбування. Вийде на волю в липні 2016-го.
— Он работал на шахте горнорабочим, по объявлению в газете познакомились, — каже Ольга Богачова. — Знакомы два года. А потом узнаю, что угодил сюда. И я к нему приехала. Собирается открыть свое дело, когда выйдет. Он трудоголик.
— Не думаєте, що він запропонував одружитися від нудьги? — запитую жінку.
— Я педагог, психолог по профессии. В людях разбираюсь. Для счастья не хватает любви.
— А сюди він за що?
— Случайно!
У Ольги є 22-річна донька та син, 21 рік. Працює в дитячому центрі.
Тюремник проводить наречених через контрольно-пропускний пункт. Забирають паспорти та телефони. Працівницю рацсу, привезли з міста Кировське. Над столом у центрі повісили вирізані з паперу кольорові літери "С днём свадьбы". Уздовж стіни висять кульки. На столі в кутку 12 келихів із ситром.
Пари входять під марш Мендельсона, вишиковуються в шеренгу уздовж стіни. На ній портрети президента Віктора Януковича і прем'єра Миколи Азарова.
До столу кличуть першу пару. 29-річна Тетяна Калинина з кавалером познайомилася через листування, "зустрічаються" другий рік. 34-річний Максим Михайлов у білій сорочці й сірих напрасованих брюках. Сидить уп'яте за грабіж.
— Выпейте свой свадебный бокал ситра. И поздравьте друг друга уже как супруги — поцелуем! — каже молодятам працівниця рацсу.
Тетяна випиває залпом та руками обхоплює чоловіка за талію.
— На свободе об этом не мечтал, в лагере захотел. Начал ходить в церковь, покаялся, — Максим виглядає старшим за свій вік. — А потом чисто случайно она приехала на свидание, и закрутилось.
Скріпити шлюб підписами запрошують Ганну Жемчугову та батька її двох дітей. 30-річний Дмитро Мурий у в'язниці втретє, побив чоловіка.
— Длительные свидания не давали, поэтому решили узаконить отношения,— пояснює Дмитро.
Бере прізвище дружини, щоб не вдочеряти доньок. Запитую, чому не запропонував руку та серце, коли Ганна була вагітна двічі.
— Были финансовые затруднения, — відповідає крізь зуби.
Співробітниця рацсу вмикає вальс. Шість пар танцюють. Жемчугови стоять під стіною.
— Золота засудженим не можна. Кільця потрібно зняти та віддати нареченим. Алкоголь заборонений. Його замінює газована вода. Зараз молодожони вирушають на свої медові дні. Матимуть три доби в кімнаті тривалого побачення. Цього року у нас весільний бум — на 100 чоловіків більше одружилися, ніж торік. Це впливає на умовно-дострокове звільнення, — говорить Василь Бурак, заступник начальника Управління Державної пенітенціарної служби у Донецькій області.
— Деякі встигають за один термін тричі оженитися, — говорить інший співробітник, себе не називає, — Буває, "заочниця" півроку проїздила, а після весілля за місяць розвелися. Він тут же списався з іншою. Вони ж до весілля бачать одне одного тільки через скло під час коротких побачень.
У Кіровській колонії №33 сидять 1,2 тис. чоловіків.
1 
1
Коментарі