На столичній вул. Верхній Вал, 2а відкрили музей науки і техніки "Експериментаніум". На 2 тис. кв. м розташовані понад 200 експонатів — торнадо, хмарогенератор, дзеркальний лабіринт і чорна діра.
— Такий заклад є в усіх країнах світу, — розповідає директор Оксана Главацька. — Там діти шаленіють, бо можуть не лише подивитися на експонати, а й торкнутися їх. Мене часто питали: "А чому такого музею немає в Україні?" Ми зібрали групу однодумців і вирішили відкрити його в Києві. На трьох поверхах будемо показувати експонати з різних галузей — хімії, фізики, анатомії, акустики, механіки, біології, астрономії та логіки. Усіх можна торкатися руками і навіть самостійно проводити досліди. Відвідувачі можуть запустити хмару в стелю, створити блискавку і подивитись, як зароджується торнадо.
Киянка 9-річна Аліна заходить до дзеркального лабіринту — великої кімнати, де самі лише дзеркала. Вихід знайти важко — скрізь бачиш власне відбиття.
— Мамо, дивися, тут мене цілих три, — дівчинка тулиться до люстра в кутку лабіринту. В сусідніх дзеркалах теж з'являється її відображення. — Фотографіруй мене швидше. У класі такої фотки ні в кого нема.
— Дзеркальний лабіринт — найдорожчий експонат, — говорить Оксана Главацька. — На нього пішло понад 50 дзеркал. Дуже довго думали, як їх компактно розмістити в невеликому приміщенні. Вийшов справжній лабіринт, навіть дорослому складно вийти звідти.
Дорогими є тепловізори, чорна діра і торнадо. Тепловізори — це пристрої для спостереження за розподілом температури. Дитина стає перед пристроєм і на екрані бачить, як температура розподіляється на її тілі. Дещо ми робили самі, дещо замовляли із США, Китаю, Ірландії та Іспанії. Росіяни нам подарували кілька своїх предметів. У Москві такий музей відкрили півтора року тому. Він дуже швидко став популярним місцем для відпочинку. У вихідні туди приходять родинами, а в будні — постійні шкільні екскурсії.
Екскурсоводи є майже біля кожного експоната. Вони пояснюють, що і як діє. У нас працюють студенти. Є майбутні філософи, політологи. Набирали менше місяця тому. На роботу їх приймали діти. Треба було прийти і цікаво розповісти про щось наукове. Якщо дитина говорила "так", ми брали цю людину.
На другому поверсі стоїть справжня пожежна машина. 5-річний Ілля залазить до кабіни. Крутить кермо, тисне на кнопки.
— Пап, а ти мені таку купиш? — питає батька.— Я цілий день у ній гратимуся. Даже "Губку Боба" дивиться не буду.
— Іллюша раніше казав, що хоче бути міліціонером, — розказує про сина 32-річний Володимир Перетятько. — А як побував у музеї, вирішив стати винахідником. За квитки я віддав 130 гривень. Це для музею дорогувато. Тут не вистачає лав для батьків. Бігати за дитиною стомився, а сісти немає де.
— Пожарка — единственный украинский экспонат, — каже технік 34-річний Дмитро Манохін. Він працює в подібному музеї в російській столиці. До Києва приїхав, аби встановити обладнання. — У нас в Москве есть все, что здесь. Все тырят друг у друга. А потом изготавливают копии. Находят в интернете что-нибудь новенькое и сами конструируют.
Іде до торнадо. Це 2-метрова установка, посеред якої постійно крутиться вихор. Кидає в отвір дві монетки різної ваги. Важча крутиться повільно, легша — вдвічі швидше. За 2 хв. їх засмоктує всередину.
— Раз на місяць будеш забирати собі на пиво, — Дмитро каже одному з екскурсоводів. — У Росії за рік музей назбирує три мішки копійок.
На виході напис: "Вас знімала прихована камера".
— Хоч тут і є камери спостереження, та все одно дрібні деталі зникатимуть, — запевняє Манохін. — Народ у нас такий: як заплатив за вхід, то треба щось із собою на згадку винести.
Музей працюватиме без вихідних. Дитячий квиток коштує 55 грн, дорослий — 75 грн. У вихідні доведеться заплатити на 10 грн більше.
2 
1
Коментарі