"Майстерню добрих справ" відкрили тиждень тому на вул. Угорській у Львові. Тут продають ношений одяг і речі. Їх добровільно зносять мешканці міста. Виручені кошти віддають безпритульним із центру "Емаус оселя" у Винниках.
— Ось ці голубі коралі покажіть, — розглядає через вітрину кілька намист Олена Пирчук, 47 років. Прикладає прикрасу до шиї та роздивляється у дзеркалі. — Думаю, вони до сукні якраз підійдуть. Відкладіть мені їх. Я в суботу на імпрезу збираюся. То зайду до вас уже в сукні і зразу куплю.
"Майстерня добрих справ" займає дві кімнати в 9-поверховому гуртожитку. У першій стоять два вішаки із жіночим одягом — джинсами, кофтами та піджаками. У кутку стоїть шкіряне крісло. Біля нього — стара радянська радіола. Зверху на шафі — друкарська машинка. На стелажі — тарілки, розмальовані безпритульними, кавові набори, скляні іграшки, підсвічники, вазони. У другій кімнаті по всьому периметру на вішаках висить одяг. Унизу під ним стоїть взуття. Посередині — коробка з дитячими іграшками.
Дві дівчини приміряють кофти.
— Катька, ти прикинь, яка кофточка крута. І всього за 40 гривень. Та то просто халява якась. На секонді дорожче було б, — викрикує одна із них. — Тре ше в джинсах поритися. Вони всього за 30-ку продаються.
До прилавка підходить Катерина Григорук, 23 роки. Тримає рожевий шарф.
— А скільки він коштує? — запитує.
— Ой, та то ж мій. Він не продається, — усміхається соціальний працівник Марія Гимон, 37 років.
— Він тут висів на стіні. Думала, теж продається, — віддає шаль.
— Та нічого. У нас таке часто трапляється. Уже хотіли одного разу мою парасолю забрати і пальто.
Перший магазин організація "Емаус" відкрила у Франції наприкінці 1950-х. Безпритульні збирали непотрібні речі та одяг. Ремонтували їх, надавали товарного вигляду і продавали. В Україні перший магазин "Емаус" відкрили у Винниках на Львівщині.
— Людям туди важко добиратися, тож шукали приміщення у Львові, — розповідає працівник організації Мар'яна Соха, 28 років. — Після трирічних перемовин із міською радою нам нарешті виділили приміщення. Люди самі дзвонять, якщо мають багато непотрібних речей. Збираємо їх двома машинами. Буває зранку приходиш відкривати магазин, а прохід до дверей пакетами заставлений. Часто здають одяг у поганому стані. Такий ми утилізуємо. Нормальні речі перемо, прасуємо і продаємо.
Більше отримуємо жіночого одягу. Він у кращому стані. Чоловіки носять свої речі до дір. Шукаємо, хто б навчив безпритульних людей шити і закупив швейні машинки. Крім того, з нами співпрацюють кілька львівських письменників. Приносять свій одяг на продаж. Одна жінка як почула, кому належали речі, одразу купила. Тепер не кажемо, що це речі якоїсь відомої людини. Хоча це могло би бути добрим піаром, але є неповагою до цих людей.
2 
1
Коментарі