— Востаннє говорила з чоловіком за кілька годин перед боєм. Командир попереджав, що він буде важкий. Казав: "Хто не хоче, може відмовитися". Андрій зголосився йти у бій одним із перших, — розповідає 45-річна Ганна Счасна з Дніпра.
18 грудня під час бою на Світлодарській дузі, що біля Дебальцевого на Донеччині, від кулі снайпера загинув її чоловік Андрій Широков, 46 років. Тіло героя через обстріли змогли забрати з поля бою лише через чотири дні.
Андрій Широков пішов на війну добровольцем. У "Правий сектор" записався 2014-го.
— Коли захопили Крим, потайки від мене почав ходити у військкомат і добровольчі об'єднання, — розповідає Ганна Счасна. — Влітку 2014-го сказав, що записався на вишкіл. За місяць поїхав у Піски. Двічі був у Донецькому аеропорту. У листопаді вийшов, бо від розриву гранати отримав осколкове поранення. Підлікувався — і знову на передову. Влітку 2016-го Перша штурмова рота 5-го батальйону частково ввійшла у склад 54-ї бригади Збройних сил. У липні підписав контракт на півроку. Термін спливав у лютому 2017-го. Якби лишився живий, точно би продовжив.
Востаннє бачилися два місяці тому. На чотири дні приїхав додому. Коли прощалися, не було передчуттів, що це востаннє. Перед боєм подзвонив. Потім вимкнув телефон. Під вечір повідомили, що Андрій зник. Надіялася, що таки живий.
Вночі приснився. Сиділа на березі швидкої річки. Під'їхав машиною. Був одягнутий у цивільне. Кинулася до нього: "Андрію, тебе всі шукають. Ти ж зник після бою". "А мене в бою не було. Мав терміново відігнати військову машину. Хотів тобі телефонувати, щоб із нашої автівки зняла запчастину і передала. Але вирішив не турбувати". Ми трохи посиділи. Потім Андрій сказав: "Маю повертатися. Машину відігнати до хлопців". Напевне, приходив попрощатися. Всі роки спільного життя знала, що це може статися. Років 10 тому в чоловіка померла мама. Наступного дня наснилося, що стою на пероні, а Андрій разом із мамою з вагона махає мені рукою. Запитала: "Кидаєш мене?" "Так треба".
Андрій Широков із Ганною Счасною прожили у шлюбі 12 років. Разом виховували п'ятьох дітей: рідних 10-річну Маргариту, 8-річну Анжеліку, 4-річного Іллю та прийомних 8-річних Миколу й Олексія.
— Познайомилася з Андрієм у 16, — розповідає Ганна. — Уперше в житті поцілувалася. Але серйозно не сприймала, бо мав багато дівчат. Пішов до армії, і наші шляхи розійшлися. За 15 років зустрілися знову. Стосунки зав'язалися одразу. Невдовзі одружилися. Андрій був підприємцем. Потім купив фуру, і ми разом займалися приватними перевезеннями. Згодом — будівництвом. Працював із деревом і гіпсокартоном. Навчився класти підлогу, робити стріхи. Із 2012-го ремонтував медичну техніку. Був майстром на всі руки. У нашому будинку все сам робив. Мріяв зробити спортзал для дітей. Дуже їх любив. У церкві на панахиді молодший Ілля спитав: "Де тато?" Показала на вітраж із Богородицею: "Ангели забрали тата на небо. Тепер у небесному війську буде воювати".
Поховали Андрія Широкова у селі Ясне на Дніпропетровщині. Там покояться його мати і сестра. Опіку над багатодітною родиною взяли волонтери.
Щоб підтримати родину, можна перерахувати гроші на картку у Приватбанку: №5168 7572 0125 7443 Ганна Григорівна Счасна.
3 
1
Коментарі