18-річну Діану Бучацьку із села Заболотне Крижопільського району на Вінниччині хоче удочерити французьке подружжя Клер та Мішель Ескудеро. Дівчина живе з ними в Ліоні, за 400 км від Парижа. Навчається на технічного перекладача в інституті сільського господарства Ресінс.
Вступила після вивчення французької за програмою обміну студентами. Здобувала освіту в Заболотненському вищому професійному училищі №31.
— Ми виграли грант на 100 тисяч євро для навчання дітей у Франції, — розповідає директор училища 63-річний Василь Романцов. — "Мерседеса" на ці гроші не купиш, але чемненьку дитину можна відправити вчитися.
В училищі близько тисячі студентів. Поглиблено вивчають французьку. Найстаранніші потрапляють на стажування до Ліона. За чотири роки стажувалися 150 жителів Заболотного.
— Я спочатку не хотіла їхати у Францію, боялася. Але батьки вмовили, — розказує Діана по скайпу. В Україні її батьки Олександр та Людмила Бучацькі працюють учителями музики у школі. Крім Діани, мають сина Максима. Він учень другого класу.
— Ми доньку до французької сім'ї не ревнуємо, — запевняє Людмила, 38 років. — Вона дуже помінялася там. Як приїхала на канікули додому, пішла погуляти по селі. Вернулася й плаче. Каже, що люди її шарахаються. А вона всім усміхається, при зустрічі обіймає та цілує. А наших людей жаба давить.
Ескудеро запросили Бучацьких у гості.
— Дуже гостинні люди. Приймали нас, наче ми їм родичі. Діані дали найкращу кімнату в будинку. Називають її донькою. Покірне телятко дві мамки ссе, — розповідає Олександр Анатолійович, 43 роки. — Ходили з ними в ресторан. Їли жаб. Як це — бути у Франції й жаби не покушати? Вони на вкус як щось середнє між куркою та рибою. Французи їдять багато в'яленого м'яса. Снідають солодким. Порівняно з їхньою наша кухня дуже жирна. На вулицях скрізь чистота і багато зелені. Їхні бомжі краще живуть, чим наші. Якщо бомж доглядає собаку, то держава за це доплачує.
Клер, 55 років, викладає в Ресінсі. Її одноліток Мішель опікується безпритульною малечею. Мають шестеро дорослих дітей, які живуть окремо.
— Клер посадила мене біля себе за столом і сказала, що я сьома дитина. Недавно подарували мені живого зайчика, — говорить Діана. — Усі кажуть: шукай собі француза. Але я тут не для цього. Приїхала вчитися, а не заміж виходити. Відчуваю по собі, що змінилася за рік. Одягаюся дуже просто. Бо на одяг тут ніхто не звертає уваги. Кажуть: від одягу мої справи кращими чи гіршими не стають.
Ескудеро просили дозволу в Бучацьких удочерити Діану.
— Саша мене питає, що робити. А я кажу, що давай "добро". Буде в дитини дві сім'ї, — говорить Василь Романцов. — Удочерити вони її за законом не можуть, а оформити опікунство — легко. Вона й тепер має дві мами. Діана отримує стипендії 750 євро та страховку 50 тисяч євро на лікування. Клер та Мішель полюбили її. Подарують будинок. У нас уже були випадки, що українських дітей звідти не хочуть відпускати. Два роки назад поїхав стажуватися до французького фермера Коля Кондратишин із Бершаді. А в того фермера дві тисячі поросят. Вони покинули їх на Колю, щоби продав покупцям. Коля продав дорожче. То та француженка приїжджала у Бершадь до батьків, просила, щоб син у неї лишився. Тепер Коля вісьмома хазяйствами управляє.
2 
1
Коментарі