Перший конкурс краси серед двірників провів полтавський ЖЕК №4. У ньому взяли участь три прибиральниці — 28-річна Оксана Кисла, 30-річна Анна Щербина і Наталія Гнатенко, 38 років.
— Відбирали найгарніших працівниць, — говорить директор ЖЕКу №4 Лариса Кікоть. — Тих, які, збираючись на роботу на п'яту ранку, встигають зробити зачіску і нафарбуватися. Коли ми вибирали для конкурсу весільні сукні, дівчата ледь не плакали. Вони заміжні, але в пишних білих сукнях на весіллях були не всі.
Перед конкурсом жінки поїхали в салон краси робити зачіски.
— Ми запросили мера, керівників комунальних служб, прийшли працівники нашого жеку, — каже Лариса Володимирівна. — Уявіть — усі зібралися, а дівчат немає. Я тоді була готова крізь землю провалитися, боялася, щоб не сталося нічого по дорозі. Думала, сама зараз одягну весільну сукню і дефілювати піду. Боялася, що передумають. Бо вони сором'язливі, Наталя перед самим конкурсом підходила до мене в кабінет і казала, що роздумала виступати. Я її вмовляла, втішала. І так із кожною.
На конкурсі жінки дефілювали, демонстрували власноруч зв'язані та прикрашені мітли, змагалися в знанні вулиць міста.
— Із цим дефіле можна було ноги поламати, — сміється Анна Щербина. — Ми з дівчатами зовсім заплуталися, збилися і крутилися зовсім не в ті боки, що треба. Чесно кажучи, мітлу легше зробити, ніж дефілювати. Свою я зв'язала з жіночих колготок. Вони добре розтягуються, як резинка.
У перервах між виходом учасниць глядачів розважали діти конкурсанток. Вони поставили кілька сценок і танців. Розказали, що люблять своїх матерів і гордяться тим, що вони роблять важливу роботу.
— Я стала двірником після народження першої доньки Владилени, — каже Анна Щербина. — Не хотіла повертатися на алмазний завод, бо там зарплати маленькі, виробництво шкідливе і графік незручний. Тому шукала іншу роботу. Запропонували піти мести вулиці. Сказали, що в перспективі можу житло отримати. Я не відмовилася, бо можу зранку працювати, а вдень дітьми займатися. Вони і чоловік не соромляться того, що я двірник. Муж фасовщиком круп працює.
Журі не змогли обрати найкращу, тому королевами краси визнали всіх трьох. Щоб головний приз, премію в 750 грн, не ділити, мер Полтави Олександр Мамай вручив ще дві додаткові нагороди по 750 грн від громадського об'єднання "Наш дім — Полтава". І роздав по 100 грн усім двірникам ЖЕКу №4.
Мер розповів, що сам три роки працював двірником.
— Коли вчився в інституті, треба було якось заробляти, а знайти іншу роботу ще й з таким підходящим графіком було важко, тому пішов замітати вулиці, — каже Олександр Мамай.
Меру учасниці конкурсу подарували символ наступного року — іграшкового зайця, одягнутого в помаранчеву жилетку двірника.
Наступного дня після конкурсу дівчата нехотя йшли на роботу.
— Відчули себе королевами краси, — каже Лариса Володимирівна. — Поставали втрьох і дивляться на мене. Кажу: конкурс конкурсом, а робота роботою. Ану за мітли і працювати. Вони посміялися і пішли прибирати.
3 
1
Коментарі