— Наша квартира більше нагадує шафу, ніж житло. Але це краще, ніж жити на вулиці, — каже мешканець Гонконгу 48-річний Бохай Сімень. Разом із дружиною Веікі, 45 років, та сином 19-річним Зеном він живе у квартирі площею 10 кв. м.
Помешкання Сіменів на 11-му поверсі 25-поверхового будинку на околиці Гонконгу. Старий ліфт часто ламається, тоді жителям доводиться підніматися сходами.
— Такі квартири дуже популярні у Гонконгу, бо у людей немає грошей, аби орендувати пристойне житло, — розповідає Бохай. — Знаю тих, хто живуть у ще гірших умовах. Мій знайомий орендує "клітку" на околиці Гонконгу. Платить за неї 140 доларів на місяць. Коли зайшов у гості, перелякався. Там у одній кімнаті зо 20 залізних будок, що стоять одна на одній. Ми за оренду віддаємо 250 доларів на місяць. З меблів маємо лише маленький столик, два стільці й двоярусне ліжко. Син спить нагорі, ми з дружиною — внизу. Є ще комп'ютер. Більше меблів у квартирі не вміщається. Між кімнатами стіни дуже тонкі. Щоб почути, про що говорять сусіди, навіть прислухатися не треба. У вихідний сварюся з ними по 10 разів на день. Вони постійно голосно з'ясовують стосунки або вмикають телевізор.
У кімнаті на всіх стінах полички. На них купами складений одяг, книжки, зубні щітки, шампуні, тарілки, рис, макарони і яйця. На системному блоці комп'ютера стоять дві дерев'яні коробки з шахами і доміно.
Біля маленького столика, застеленого газетами, електрична плитка на дві конфорки. Веікі варить рис і смажить спаржу.
— Готувати у цій квартирі нестерпно, — розповідає Веікі. — Коли варю бульйон, тут можна вмерти від задухи. Доводиться вмикати вентилятор на повну потужність, відчиняти вікна й двері. Стараємося обідати й вечеряти у дешевих кафе або купуємо в супермаркетах готові страви. На кожному поверсі є три туалети й душі. Щоб помитися, годину стоїмо в черзі.
Бохай збирає мобільні телефони на одній із китайських фабрик, його дружина працює прибиральницею в готелі. За місяць разом отримують $550 — 4400 грн.
— Обоє працюємо по 15 годин на добу, — розповідає Бохай. — Інколи здається, що ми живемо лише для роботи. Нас ніхто не поважає. Якось хтось із робітників щось наплутав із деталями. Наступного ранку під час зливи усіх вигнали надвір і наказали присідати по 500 разів. А колись керівництво влаштувало крос для робітників. Чоловіки мали пробігти 10 кілометрів, а жінки — 5. На роботу виходжу о сьомій ранку. Вранці вдома нічого не їмо — у дружини немає сил готувати. Дорогою на роботу з'їдаю пачку крекерів. У обід страшенно хочеться спати. Доводиться присідати чи стрибати, щоб не заснути за станком.
Син Зенон вчиться на архітектора в Гонконзькому університеті.
— Як син пішов до школи, почали збирати гроші на квартиру. За 10 років зібрали 20 тисяч доларів. Та 2009-го ціни на житло виросли удвічі. Тепер однокімнатка коштує не менше 200 тисяч. Такої суми ми ніколи не зберемо. Заощадження поклали на депозит. Ними оплачуємо навчання синові. Сподіваємося, що він знайде пристойну роботу й зможе купити собі житло. Тоді й ми на старості поживемо, як нормальні люди.
40 000 людей у Гонконзі живуть у дротяних клітках розміром 180х60 см. Клітки складають у багатоповерхові конструкції. Їхня кількість в одній невеликій кімнаті може перевищувати 30 штук. Мешканці користуються одним туалетом і душовою. Кухонь у таких поселеннях немає. Клітки винаймають робітники, які не можуть дозволити собі орендувати квартиру в гонконзьких висотках. Серед квартирантів також багато пенсіонерів і душевнохворих. Щомісячна плата за проживання в таких умовах становить від $100 — 800 грн. Найдорожчі клітки — ті, що стоять на підлозі.
У найменшій у світі квартирі стоїть триярусне ліжко
Найменшу квартиру в світі має 27-річний Юсян Лі з китайського міста Ухань. Її площа — 4,5 кв. м. У ній є ванна, ліжко, холодильник і мікрохвильова пічка.
— Уся моя квартира завбільшки як ванна кімната, — говорить чоловік. — Щоб економити площу, купив триярусне ліжко. На нього складаю одяг. Коли в гості приїжджають батьки або дівчина, на верхній полиці кладу їх спати. Одружуватись не буду, доки не зароблю на більшу квартиру. Разом із дружиною з'являться діти, а мені самому мало місця у цій коморі.
Помешкання розташоване на четвертому поверсі в новобудові. Це найдешевша квартира у Китаї. Коштує $35 тис.
— Квартиру, у якій я живу, називають капсулою. Гроші на її придбання мої батьки почали збирати 20 років тому, коли я пішов до школи. Люди купують капсули, бо оренда іноді перевищує 150-200 доларів.
3 
1
Коментарі