середа, 04 серпня 2010 07:03

Тарас Компаніченко 22 роки не їсть м"яса

Автор: фото: Тарас Подолян
  Київський бандурист Тарас Компаніченко (в центрі) тримає на руках дружину Ніну. Ліворуч стоять діти Богуслав-Микола із Вишеславою-Богданою, праворуч Святополк-Віталій-Вітовт тримає на руках Предиславу-Софію
Київський бандурист Тарас Компаніченко (в центрі) тримає на руках дружину Ніну. Ліворуч стоять діти Богуслав-Микола із Вишеславою-Богданою, праворуч Святополк-Віталій-Вітовт тримає на руках Предиславу-Софію

"Велика родина — ознака того, що сімейні цінності повертаються, — каже 41-річний київський бандурист Тарас Компаніченко. Із дружиною Ніною, 36 років, виховує чотирьох дітей.

Раніше Тарас мав квартиру поблизу столичної станції метро Академмістечко. Обміняв її на будинок у місті Боярка під Києвом.

— Діти живуть у кімнаті, де колись була бібліотека. Більшість книжок відправив на горище. Позакидав туди повне зібрання Толстого, Тургенєва і Достоєвського. Друзі радять поздавати ті книги букіністам. Я мрію побудувати біля будинку бібліотеку, щоб кожен охочий міг користуватися нею.

Тарас замовляє суп-пюре зі шпинатом і піцу "Маргарита". Каже, не їсть м"яса 22 роки.

— Я був хворобливою дитиною. Якось батько пішов на полювання і приніс додому вбитого оленя. Я побачив гори м"яса і вирішив, що ніколи його не їстиму. Моя дружина теж вегетаріанка. А дітям не забороняємо їсти м"ясне. Хочемо, щоб пізніше зробили свідомий вибір.

Коли офіціант приносить замовлення, Тарас тричі хреститься, просить у Бога благословення. Розказує, що нещодавно святкував 20 років знайомства з дружиною.

— Уперше побачив її на Вербну неділю в церкві Миколи Притиска на Подолі. Після служби дала мені одну галузку верби. За кілька місяців зустрів біля Покровської церкви. Підійшов і сказав: "Я вас усюди шукаю". Два роки зустрічалися. Повінчалися в Покровській церкві. Там же хрестили дітей.

Музикант виховує 13-річну Вишеславу-Богдану, на два роки молодшого Богуслава-Миколу, 9-річного Святополка-Віталія-Вітовта та Предиславу-Софію, 7 років. Імена дітям давав із дружиною.

— Вирішили, що наша перша донька буде Вишенькою, тому назвали Вишеславою. Богуслава спершу хотіли назвати Дорофієм. Священик не дозволив. Сказав, що його у школі Дорошем будуть дразнити. Святополка-Віталія-Вітовта хотіли назвали на честь Святополка-Михаїла, який побудував Михайлівський собор. У нашому роду багато Михаїлів було. Одного репресували, другий загинув 1941-го. Не хотіли, щоб наша дитина повторила їхню долю. Тому додали ім"я Віталій-Вітовт. Теща була проти, щоб у молодшої дочки було подвійне ім"я. Та я записав її Предислава-Софія. Працівники РАЦСу не дивувалися таким іменам. Казали, що тепер дітей можуть хоч Рейганами чи Міккі-Маусами називати.

Тепер дітей можуть хоч Рейганами чи Міккі-Маусами називати

Два роки тому хотів змінити своє прізвище на Компанець.

— Тоді б дружина була б Компанцева, сини Компанцівками, а доньки — Компанцівнами. Передумав, бо сказали, що дітей тоді доведеться всиновлювати.

Діти Компаніченків ходять до музичної школи.

— Богдана починала на фортепіано, потім кинула, бо її вчителька била по руках. Торік сама записалася на вокал. Святополк грає на віолончелі, а Богуслав — на скрипці. Він вразливий, довго не може заснути, про щось мріє. Як дивиться мелодраматичні фільми, часто плаче. Богдана завжди сміється. Молодша любить няньчитися з малими дітьми. Як підемо до Чубаїв чи до Скрипок, від малечі не відходить.

Хвалиться, що діти люблять дивитися історичні фільми та читати класичну літературу.

— У Софійки норма — 10 сторінок на день. Учора дві прочитала — і за комп"ютер. Як не слухаються, можу вдарити по попі. Мене батьки частіше били, бо із занять по бандурі тікав. Із друзями біг за гаражі стріляти з пістолетів.

Про гонорари говорить неохоче.

— Сімейного бюджету не складаємо. Дружина раніше була вчителькою народознавства у школі, та її скоротили. Нещодавно отримав непогані гроші за виступ на фестивалі в "Мамаєвій слободі". Усі пішли на лікування тещі. Її в червні машина збила. 11 днів лікарі намагалися врятувати, але не вийшло.

Зараз ви читаєте новину «Тарас Компаніченко 22 роки не їсть м"яса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути