— Ужас, цього року майже наполовину менше народу прийшло. Люди від Бога відходять, а потім жаліються, що в країні біда, — 12 квітня близько 2.00 жінка років 40 запалює свічку на подвір'ї церкви Іоанна Воїна у Полтаві.
— Це, Лєна, ти дурню городиш, — каже високий чоловік поруч. Тримає кошик. Там лежать ковбаса, яйця і пляшка горілки. — Путін цю війну начав, а не Бог. Та недовго йому бігати осталося. Пишуть, що больний. Скоро представиться, прости Господи. Усім тільки легше од цього стане.
Люди стають навколо храму. Чекають, коли почнуть святити паски. Між рядами ходить повна жінка років 50. На грудях табличка: допоможіть біженці з Луганська.
— Не дай Бог, Діма, ти їй щось сунеш. Аферистка стовідсоткова, по телевізору про таких показували. Сьогодні вона біженка, а завтра мать із хворою дитиною, — говорить хлопцю білява дівчина у рожевій курточці.
До церкви заходять двоє чоловіків у новій військовій формі, мають шеврони — "Кіборг".
— Наверное, мальчики недавно с войны вернулись. Нужно им пасочку и пару яичек дать. Худые какие, — перемовляються двоє жінок.
У пакет накладають продукти. Просять хлопців узяти. Ті дякують.
Близько 2.40 двоє священиків починають святити паски.
— Боже, в мене всі волоси мокрі. Поки додому дійду — простуджуся, — поправляє довге каштанове волосся дівчина. — Знала б, то клійонку взяла чи зонтик, — сміється.
— Та успокойся, це ж свята вода, — каже подруга. — Я з 10 год ходжу святити паску, то обливали чуть лі не з голови до ніг. І нормально, жодного разу навіть не чіхнула. І це при моїй склонності до болячок.
— Усьо, офіційну частину відбули — можна і по пивку дьорнуть. В круглосуточному візьмем, — виходять із подвір'я церкви четверо хлопців. — Главне — двір потемніше найти, бо сьогодні ментів куча.
О 7.00 у Черкасах біля церкви на вул. Руставі стоять із півсотні людей.
— Кума, йдіть до мене! — гукає 52-річна Ольга Іванівна. — Ого, яка у вас крута паска.
— Це однокурсниця дочки спекла на продаж 12 таких. Одну ми купили. 30 гривень правила. Стала з ними біля магазину і за 5 минут все розпродала, — встромляє свічку в паску і запалює.
— Колезі моїй, Зіні, подзвонила дочка. Плаче в трубку. Говорить: прийшла з університету, а баба перекрила вдома гарячу воду, заховала електричний чайник. Сказала, щоб гріли воду на газу і купалися. Бо за комунальні тепер дуже багато платити, — розповідає 59-річна Ольга Зубенко.
— По телевізору показували стару хату в селі, там за газ треба буде платити 3 тисячі гривень. Я комунальні платитиму по старих цінах. Пішли вони, — говорить 60-річна Лідія Мартиненко.
— На кабельне дзвонила, лаялась. За що я по 60 гривень плачу? Наставили каналів — якісь два руських, голих дівчат показують, охоту, музику. Воно мені, пенсіонерці, нужно? Кажу, включіть мені 18 основних і хватить.
— Хочу їхати на заробітки в Данію. Замовив закордонний паспорт. Перший день у паспортному столі простояв п'ять годин. Було дуже багато людей. Навіть там, де платять 200 гривень за терміновість. А які грубі і некультурні працівники! Не можна елементарне спитати. Зразу кричать: вийдіть отсюда! — розповідає 35-річний Владислав. Тримає 3-річного сина.
— Я хотів би поїхати у Штати. Сусідка з чоловіком були там у сина півтора року. Вернулися два тижні тому. Шоковані нашими цінами. Пригадують, як раніше на 200 гривень можна було непогано скупитися. А зараз прийшли додому з майже порожнім пакетом. А ціни на бензин назвали кошмаром. Сусідка хотіла залишитися в Америці. Та її чоловік наполіг повернутися в Черкаси, бо тут квартира. Ото дурень! Може, нові ціни на комуналку прочистять мізки, — розповідає 30-річний Ігор.
Біля греко-католицької церкви Ольги та Єлизавети у Львові паски освячують у суботу о 17.00.
— Щороку обновку на Великдень купувала. А цього все з минулих років повитягала. Ціни на базарі вже надто цікаві, — говорить подрузі жінка у чорному кашеміровому пальті. — Але то все дурня, аби мир був, — кольоровою хустинкою витирає сльози. — Син у мене в АТО.
— Священик на сповіді каже: моліться за владу. Не можу змусити себе. Вони з жиру бісяться, а я куска масла купити не годна. Стою в черзі в магазині і чую, як одна жінка по телефону говорить: "За рік так країну розвалили. Якщо у нас лідера нема, то нехай би Путін прийшов". Люди дійшли до того, що готові сатану, прости Боже, в Україну впустити, — огрядна жінка років 65 розповідає подрузі.
— А я не нарікаю. Замість шинки у кошик поклала шпондер. Ковбаску дешевшу взяла. Сиркову масу, спреду купила. Треба терпіти. У мене сестра в Росії живе. Коли Путін у Крим заліз, у нас дуже стосунки зіпсувалися. Тепер говоримо тільки про погоду.
Двоє грузинів несуть до церкви великий плетений кошик. У ньому — літрова пляшка червоного вина, виноград, апельсини.
— Скільки люда — стільки чуда, — регоче жінка, називається Валентиною. — Вони би ще барана принесли.
— Не смійся. Ми скоро з одним хроном будемо до церкви на Великдень ходити, — штовхає її чоловік.
У селі Снігурівка Лановецького району Тернопільщини на Великдень згоріла дерев'яна церква Київського патріархату. Зайнялося близько 15.54. Доки приїхали пожежники, вогонь охопив майже всю будівлю. За 20 м від церкви розташований дім священика. Місцеві допомагали йому рятувати речі. Вогонь гасили три пожежні машини, дві підвозили воду. Причину займання встановлюють.
91 тисячу гривень зібрали волонтери з "Полтавського батальйону небайдужих" на благодійному ярмарку 12–13 квітня в обласному центрі. Полтавці торгували власними картинами, вишивками, книжками, випічкою, сувенірами. Гроші підуть на потреби бійців АТО. Їм закуплять одяг, медикаменти. Попередній ярмарок полтавські волонтери організовували 15 лютого. Тоді зібрали близько 128 тис. грн. Придбали медикаменти і тепловізори.
500 кілограмів важила сирна паска, що в окупований Донецьк привезли з російського Ростова-на-Дону працівники молочної компанії "Белый медведь". Безкоштовно роздавали на Великдень у парку ім. Щербакова.
Паску готували восьмеро кухарів. Витратили 300 кг сиру, 100 кг цукрової пудри, 60 кг вершкового масла, 30 кг родзинок, 6 — арахісу. Також по кілограму мускатного горіха, кориці й ваніліну, 3 кг глазурі.
Торік ця компанія привозила 500-кілограмову сирну паску в Севастополь.
2 
1
Коментарі