четвер, 26 липня 2012 00:15

Собака вчиться керувати інвалідним візком 40 хвилин

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  Рівнянин Андрій Прокопчук на подвір’ї безкоштовного притулку для бездомних собак у мікрорайоні Басів Кут. Ліворуч від господаря руда дворняга Маша. Її півроку тому на автовокзалі
переїхав автомобіль. У собаки переламані задні ноги. Щоб тварини після операцій ходили, а не повзали, Андрій майструє для них інвалідні візки
Рівнянин Андрій Прокопчук на подвір’ї безкоштовного притулку для бездомних собак у мікрорайоні Басів Кут. Ліворуч від господаря руда дворняга Маша. Її півроку тому на автовокзалі переїхав автомобіль. У собаки переламані задні ноги. Щоб тварини після операцій ходили, а не повзали, Андрій майструє для них інвалідні візки

— Я здесь доминантный самец, вожак стаи в 12 псов. Правда, они меня не всегда слушают, — каже 47-річний бізнесмен Андрій Прокопчук із Рівного. — Чувствую, что стал мизантропом — собак уже люблю больше, чем общество. Презираю в людях эгоизм, жадность и потребительство.

Узимку підприємець відкрив у мікрорайоні Басів Кут безкоштовний притулок для бездомних собак. Облаштував під нього частину своїх складів — має автоперевізний бізнес. У вагончиках розмістив операційну, вольєри та  закуток для тварин-інвалідів.

Тепер рівняни зносять сюди покалічених псів, яких збили машини або познущалися хулігани. Собак безкоштовно лікують, стерилізують та шукають їм господарів.

— Демон, кто мою квартиру сожрал? — запитує великого кудлатого пса, який зустрічає біля в'їзду на базу. — Приходжу додому, а Міхалич стоїть на задніх лапах біля холодильника. Значить, нашкодив і вибачається. Нервую: що ж він з'їв цього разу — диван, документи чи двері? Тримаю в квартирі таксу і двох дворняг. На роботу часто їжджу з ними, щоб не сумували. Сім'ї не маю — ніколи не був одружений.

Андрій Прокопчук витирає об джинси вимащені мастилом руки — він щойно майстрував візок для собаки-інваліда. До нього збігаються кілька псів, які досі спали біля гаражів. Нині у притулку живе 12 собак та кішка Димка.

Господар веде показати свою міні-клініку. У вагончику є вода, холодильник із медикаментами та медтехніка. Для операцій господар змонтував спеціальний стіл із відеокамерою. Креслення брав з інтернету, дещо придумав сам. У магазині такий коштує 20 тис. грн.

— Запрошую до нас ветеринара, й він тут стерилізує псів або робить інші операції, — каже чоловік. — Уколи я уже вмію давати сам. Щоб собака не страждав, все робимо під наркозом.

У шафі висять саморобні ошийники-конуси та попони, які закривають все тіло, окрім лап. Їх одягають, щоб пси не зализували шви.

— Цієї весни до нас привезли дуже хворого собачку зі Здолбунова, — згадує підприємець. — Під час операції у нього серце зупинилося. Ветлікар вгатила у серце дозу адреналіну, щоб пішло. Але пес так і не почав дихати. Я кричу: "Наташа, брось собаку. Она ведь уже мёртвая". А вона мені: "Не стой столбом, а делай искусственное дыхание!" Я розкрив собаці писок і 20 хвилин у нього дув. Треба було навпаки — псам дмухають у ніс. Собачка таки ожив, уже одужав.

Після стерилізації пси тиждень-два живуть у притулку, доки загояться рани. Потім їх відпускають на волю або знаходять власників.

— Псів годуємо сухим кормом. Каші не варимо, бо буде антисанітарія й мухи.

В окремому вагончику шкребуться два пси-інваліди — Маша та Енті. В обох  переламані задні лапи. Собаки можуть тільки повзати підлогою. Щовечора хазяїн випускає їх надвір на прогулянку, коли спадає спека. Щоб пси удень не задихнулися, приніс їм із квартири свій кондиціонер.

— Оце Машка — її півроку тому збила машина біля автовокзалу "Чайка", — Андрій гладить по голові великого пса. — Місцева торговка привезла її до нас, сьогодні має забрати додому.

Прокопчук на руках виносить псів у двір. Токар-фрезерувальник 36-річний Володимир Богза допомагає йому одягнути на псів упряжку та візок.

— Візки зроблені із водопровідних труб. Колеса розташовані під кутом для більшої стійкості, як у дорогих іномарок, — пояснює Володимир. — На один такий у нас два тижні пішло. Конструкція неважка.

Спершу на собаку вдягають шкіряну упряж, до якої потім чіпляють сам візочок. Перебиті задні лапи фіксують ремінцями, щоб пес міг справляти потребу.

— Пес на колесах — оце для мене кайф. Ти бачиш, як Машка ганяє по двору? Такий собі джипік. Ями, трава, каміння — не проблема, візок не перекинеться, — запевняє. — Собака вчиться керувати своїм візком 40 хвилин. Потім звикає і їде впевнено.

Собака "на колесах" мчить по асфальту. Здорові пси ухиляються від неї, щоб не переїхала.

Близько 19.00 телефонує попередня власниця Маші. Каже, що відмовляється і не приїде забрати її до себе, бо передумала. Просить потримати собаку в притулку ще кілька днів.

— Ну то вибачайте, а Машу я вам тоді взагалі не віддам. Знайду їй надійну хазяйку, — кладе слухавку. — Слово ж мені давала, що забере. А тепер їй вже не треба собаки-інваліда.

Прокопчук планує створити сайт для пошуку псам нових господарів. За час існування притулку уже допомогли 180 тваринам.

— Донедавна у Рівному було двоє гицлів. Але я добився, що в нашому місті псів отрутою більше не знищують. Маю дві вищих освіти — технічну та юридичну. Дістав запитами начальника комунального підприємства, яке виловлювало та вбивало псів. Одного гицля мало не побив, то він тікав від мене вулицею. Тепер вітається, коли зустрічаємося в місті.

На зиму Андрій Прокопчук готує утеплений вагончик-стаціонар для хворих собак і котів. Підприємець також хоче відкрити готель для домашніх псів. Кошти з прибутку підуть на притулок.

Зараз ви читаєте новину «Собака вчиться керувати інвалідним візком 40 хвилин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути