— До мене подзвонила знайома Максима, сказала, що його повезли в другу міську лікарню на Братиславській, — розповідає Іван Драч. — Хірург, який мав робити операцію, сказав, що у сина закрита черепно-мозкова травма, не сумісна з життям. Мене практично поставили перед фактом його смерті.
За кілька годин лікарі повідомили, що Максим помер на операційному столі. Думаю, що він був мертвий до тої операції. Із дружиною поїхав у морг. Там шість годин чекали, поки його привезуть. Де він був весь той час, що йому робили, хто його досліджував — не знаю. Нас ніхто не питав, коли його привезли на операцію. Моя дружина була на квартирі на Горького, 26. Могли її запитати. Бо сталося це у дворі між вулицями Горького та Саксаганського. Міліція каже, що він упав і так забився, що отримав черепно-мозкову травму. Кримінальної справи не порушували. В квартиру, в якій ми живемо і жив син, хтось проникав — бо був поламаний замок. Багато документів бізнесової діяльності Максима пропало. Також зник годинник, закордонний паспорт та свідчення Інтерполу, яке він колись давав.
Розповідає, його син останнім часом підозрював, що за ним стежать. Хто це був, він не знав.
Коли я виступав гостро і критично, його били
— Думаю, що смерть пов"язана з його бізнесовою діяльністю. Комусь він міг бути невигідним. З іншого боку, я звик пов"язувати всі події з моєю політичною діяльністю. Тому також підозрюю, що смерть пов"язана із 20-літтям Руху. Ще за радянської влади, коли я виступав гостро і критично, його били. Перший раз — на 1500-ліття Києва. Я різко виступив на партійних зборах. А його тоді не пограбували, тільки кеди "адідас" зняли, обличчя побили, зуби вибили.
18 липня 1995-го у Києві мали ховати Патріарха Київського і всієї Русі-України Володимира. Того дня працівники спецпідрозділу "Беркут" побили людей.
— Я виступив і сказав: "Не можна мати претензії до собак, яких спустили. Треба мати претензії до людей, які їх спускали". Називав тодішнього президента Леоніда Кучму і прем"єр-міністра Євгена Марчука. Максима стали шукати наступного дня. Він, боячись переслідування, виїхав за кордон. Але і там його, по-моєму, ловили українські служби. Потім десь він таки зустрівся з Кучмою і переконав його, що жодного відношення не має до причин, через які його переслідували.
— І донька наша потерпала, — додає мати загиблого Марія Драч. — Через тата її виключили з університету, хоч вона добре вчилася. На другому курсі звинуватили, що спізнилася на навчання на кілька днів. А вона тоді поїхала на курси по україністиці в Америку.
1 
1
Коментарі