25-річний Леонід Кучерук працює при товаристві сліпих у Вінниці. Викладає у вечірній школі історію та інформатику. Разом із ним у товаристві сліпих працює бухгалтером його мати.
— У мене 30 учнів віком від 12 до 30 років, — розповідає Леонід у її кабінеті. — Учу їх на комп"ютерах для незрячих. На них можна чути, яку клавішу натискаєш.
Отримує Леонід 608 грн.
Леонід Кучерук сліпий від народження. Каже, що уявляє світ по-своєму.
— Числа бачу як крапки. Навчився множити їх у стовпчик та в рядок. Наприклад, якщо 749 помножити на 947, буде 709 303. Це — мій власний метод, сам вигадав.
Його мати Світлана Львівна показує табло калькулятора. Вона теж множила числа. Відповіді збіглися.
— Він тризначні числа за 45 секунд множить. А чотиризначні — за хвилину 35 секунд, — розповідає жінка. — А от із 15-значними я йому заборонила мати справу. Дуже вже страшні результати виходять. Син може з вами говорити, а в умі собі рахувати.
Предмети чи обличчя Леонід навіть не намагається уявляти.
— У мене логічне мислення, — пояснює. — Решта — марна справа.
Усі вугли й так уже зайняті баяністами
Ще чоловік захоплюється астрологією.
— Ми народжуємося запрограмовані, — запевняє. — Я можу визначити, у який день помре людина.
Мати обнімає сина.
— Ми живемо у звичайному будинку, — розповідає. — А в помешканнях для сліпих стоять електроплити. Тому не дозволяю Леонідові cамому розігрівати їжу. Газ шумить і коли горить, і коли просто виходить. А так він сам прибирає, пере. Готувати мені допомагає, олів"є робить. Малим, доки я тримала його біля себе, ні вдягнутися, ні поїсти самостійно не міг. Я боялася віддавати хлопчика в Київ до інтернату. Наважилася, коли побачила, що діти там самі постіль прибирають і столи накривають.
Жінка каже, що батьки провідували дітей в інтернаті переважно на канікулах. А вона приїздила ледь не кожні вихідні.
— Боялася, щоб син не подумав, наче мені не потрібен, — пояснює. — Учителі на мене сердилися.
Леонід закінчив із відзнакою історичний факультет Вінницького педагогічного університету.
— На вступних екзаменах писав шрифтом Брайля, а потім диктував мені. А я вже переписувала літерами для зрячих людей, — розповідає мати. — Здав диктант на четвірку.
— Коли вчився, усі користувалися конспектами, а я — диктофоном. Батько начитував теми з підручника, — додає Леонід.
Світлана ще хотіла, аби син ходив до музичної школи.
— Він мав тонкий слух, — зітхає жінка. — Я віддала дитину на баян. Але йому не сподобалося.
— Усі вугли й так уже зайняті баяністами. Де ж я стану? — сміється чоловік.
Говорить, що у компанії грає в шахи для незрячих. Уміє і в карти:
— Треба тільки на них наколки шрифтом Брайля зробити.
Ще одне захоплення Леоніда — футбол. Він пам"ятає всі матчі, зіграні українськими та вінницькими командами.
Питаю, коли "Динамо" (Київ) виграло Кубок кубків.
— 7 листопада 1975-го і 1 травня 1986 року, — відповідає учитель.
У жовтні Кучерук одружився з 20-річною студенткою-істориком Вірою. Молодих людей познайомив хлопець, що зустрічався з сусідкою Кучерука. З"ясувалося, що Віра вчиться на факультеті, який закінчив Леонід.
Оселилося подружжя окремо від батьків Леоніда, в сусідньому під"їзді. До магазину ходять разом: Віра вибирає продукти, а Леонід несе сумки. Віра хвора на дитячий церебральний параліч.
Нині подружжя чекає на дитину.
— На УЗІ обіцяють сина, — ділиться Кучерук.
Турецький художник Есреф Армаган, 51 рік, сліпий від народження. Пейзажі та тварин малює пальцями. Він навчився зображати дрібні деталі й передавати природні кольори. Спершу нігтем на папері креслить ескіз. Потім промацує намальоване. Кольори художник запам"ятав зі слів матері. Із 6 років Есреф малює олівцем. У 18 написав маслом море. Його картини продаються в галереях курортних міст Туреччини.
24-річний сліпий модельєр Мейсон Евінг живе в місті Мо неподалік Парижа. У 15 років хлопець потрапив у аварію і втратив зір. Першу колекцію одягу створив разом із кутюр"є Олів"є Лапідусом. Колір речей з цієї колекції можуть "побачити" сліпі. Його вказано спеціальним шрифтом на етикетках. Свою колекцію дизайнер присвятив матері — темношкірій манекенниці, яка померла, коли йому було 8 років.
Марина ВАРИЧ1981, 18 червня — Леонід Кучерук народився у Вінниці в родині бухгалтерки Світлани Львівни та робітника Василя Микитовича
1987 — пішов у школу-інтернат для сліпих у Києві
1989 — вступив до Вінницького педінституту
1998 — уперше перемножив 15-значні числа; відповідь перевірити не вдалося на жодній машинці; мати заборонила подібні експерименти
1999, 18 квітня — познайомився з найкращим другом Володею; зацікавився астрологією
2004 — учитель у Вінницькій школі для незрячих
2006, 28 жовтня — одружився з 20-річною студенткою Вірою
2007 — чекає народження сина
4 
35413
Коментарі