Школярка подружилася з Ольгою Куриленко

 

Киянка 6-річна Марина Брянцева зіграла в українсько-французькому фільмі "Земля забуття" із французькою актрисою українського походження Ольгою Куриленко, 31 рік. У прокат картина вийде 26 квітня. Фільм про те, як аварія на Чорнобильській атомній електростанції змінила життя звичайної українки.

— На кастингу Марина і пищала, і кричала, і пісню співала. Потім розказувала мені, що режисер наказав їй гуляти, співати і крутитись, як балерина. Через два місяці мені подзвонили. Повідомили, що нас затвердили на роль безпритульної дівчинки, — розповідає мати Тетяна Брянцева. Вона співачка. Зараз доглядає сина п'ятимісячного Максима від другого чоловіка, продюсера Андрія. Перший був баскетболіст. Із ним прожила три роки.

— Ми розійшлися, бо він несерйозний якийсь. Каже, давай Маринку будем на плавання возити, і нічого для того не робив. Але донька його любить. Із Андрієм у неї також хороші стосунки. Він постійно возить її на кастинги, взимку супроводжував на зимових зйомках фільму. Зігрівав пледом, поїв гарячим чаєм.

Господиня робить каву на кухні трикімнатної квартири в житловому комплексі "Чайка" на Житомирській трасі за Києвом.

— У фільмі мене знімали, як я гуляла по вулиці, — додає Марина. Вона в лосинах і футболці. — Я була вся обмащена, грязна і наспівувала пісеньку "лай-лай-лай-лай". Ще в мене була лялька. А на кухні була моя мама, але несправжня. Я мала їй сказати: "Мама!" А вона підправила мені волосся і сказала: "Іди грайся".

Цікавлюся, чи розмовляла з Куриленко.

— Ну, вона запитала, як мене звуть і скільки мені років. І я в неї спитала те саме, — відповідає дівчинка.

— До Олі не підійти так просто, — додає мати. — На зйомках в неї окремий трейлер (вагончик, у якому гримуються актори під час зйомок. — "ГПУ"). В охороні її двоюрідний брат, він нікого не підпускає. Звуть Міша. Кажуть, він постійно супроводжує її під час зйомок. Але я не пам'ятаю, як він виглядає, якось не звертала на нього уваги. Вже в кінці знімального дня їй сказала: "Оля, от ми хочемо піти по ваших слідах". Вона дала нам візитку французького кастинг-директора.

Літні зйомки відбувалися у Світлодарську на Донеччині.

— Місто дуже схоже на Прип'ять. Там усе залишилось, як у Радянському Союзі. Жінки з причосками під мальчіка, навіть магазини радянські. Вікна пофарбовані в синій колір, ґрати на них, двері такі облуплені. Усе населення зігнали в масовку. Оля, наче екскурсовод, їде в старому автобусі й показує на розвалений будинок. А там ходить Марина. Брудна, наче бомженя. У будинку все заросло мохом, скло розбите. Донька і ногу подряпала на тому склі. Плаче, кров тече. Їй замастили зеленкою і кажуть: "Нічого страшного, в кадрі просто супер. Вона має бути така".

Марина знімалася 12 год.

— Це було важко. Майже 40-градусна спека, донька плаче, що втомилася, хоче спати. А вся знімальна група — французи. Мало того, всі геї та лесбіянки, дітей не мають. Їм усе одно, велика дитина чи мала, вимагають повної віддачі. Під час зимових зйомок Марина бігала без шапки по 10-градусному морозі. Слава Богу, не простудилася.

У 3,5 року дівчинка озвучила головну героїню голлівудського мультфільму "Корпорація монстрів".

— Побачили оголошення в дитячому театрі "Чунга-Чанга" на Прорізній, що потрібна дівчинка для озвучки. Режисерам сподобався її дзвінкий голос. Слова повторювала за мною. Я їй кажу: "Маринка, скажи "Привіт, кицю". Вона повторює. В одному фрагменті треба було налякати потвор. Разів зо 50 сказати "бу, бу, бу". Озвучували цілий день. Були й істерики, просилася додому, хандрила. Але витримали.

Цікавлюся, чи часто не проходять кастингів.

— Постійно. В нас були і пральні порошки, і ковбаски. От недавно не пройшли на рекламі йогурту "Растішка". Місяць тому не пройшли до серіалу "Свати", бо була втомлена після уроків у школі. Коли її попросили розказати віршик, сонна щось промямлила, і поїхали додому.

Марина навчається в першому класі столичної гімназії "Академія".

×