51-річна Тетяна Федух із Нового Села Городоцького району Львівської області каже, що в американському штаті Орегон живе її син Василь. Жінка хоче зустрітися з ним.
— Я не хочу, аби він думав, що я його викинула на смітник, — каже Тетяна Василівна.
Вона живе в невеликій хаті з 49-річним чоловіком Едуардом та трьома дітьми: 15-річними двійнятами Ольгою і Степаном та Олександром, 14 років. Сашко — брат-близнюк Василя. У пологовому будинку сказали, що він помер.
— Лікарі відправили мене до львівського роддому на Батальній, — згадує жінка. — Сашка я народила сама. Припідняла голову, він заплакав. Чула, як акушерка кликала анестезіолога. Він мені щось уколов у крапельницю і сказав до акушерки: "Роби з нею, що хочеш. Вона готова".
Жінка народила хлопчиків-близнюків вагою 2 та 1,9 кг. Коли прокинулася, дуже хотіла пити.
— Лікарка дала води й сказала, що в мене два сини: "Слабенькі, але житимуть". Дітей мені не приносили. Наступного дня педіатр заявила, що вони в тяжкому стані. Повела до дитячої. Мої хлопчики лежали в кутку: Сашко — на боці, Василько — на животі. Біля них не було жодних препаратів, крапельниць.
Зранку лікарі повідомили Тетяні Федух, що Василь помер.
— "Мій Василько живий. Ось він", — закричала я в дитячій. Та лікарка сказала, що це чужа дитина, а мою забрали в морг. У довідці про смерть написали, що він умер близько сьомої вечора від синдрому дихальних шляхів, але я бачила його о дев"ятій.
За три дні Едуард Федух забрав тіло хлопчика. Закутав у пелюшку й у сумці привіз додому. У селі дитину відспівали.
— Коли я повернулася з Сашком, покійний тесть побачив, що діти несхожі, — говорить жінка. — Удома нічого не казав. А в гостях у родичів обмовився, що не його внука поховали.
Відтоді минуло 11 років. Тетяна працювала формувальницею на Львівському автобусному заводі. У січні 2005-го в обійстя Федухів поштарка поклала примірник районної газети "Народна думка".
— Я щось робила в хаті, раптом чую: "Мамо, про нашого Сашка в газеті написали". Коли побачила фото хлопчика — подумала, що збожеволіла. У газеті писали про Джонатана Фрідмана зі штату Орегон, якого занесли до Книги рекордів Гіннеса. Упродовж п"яти секунд він протримав на обличчі 7 ложок. Наш Сашко теж тримає на чолі копійки.
У пологовому будинку сказали, що він помер
Федухи звернулися до Львівської обласної прокуратури. Спочатку там зацікавилися цією справою, та згодом припинили розслідування.
— Мені сказали, що ті медики або повмирали, або повиїжджали. Мовляв, питати вже ні в кого.
Жінка хоче зробити аналіз ДНК, але родина Фрідманів не погоджується.
— Кейт Фрідман сказав: "Це наша дитина. Ми перешлемо довідку". Минуло три роки, але не надіслав, — говорить українка. — Американці бояться, що я заберу дитину. Розумію, що Василько вже не прийме мене за маму. В Америці в нього кращі умови. Я лише хочу, щоб близнята спілкувалися.
1956, 29 вересня — Тетяна Федух народилася в м. Семипалатинськ (Казахстан) у родині робітників
1976 — закінчила школу майстрів ковбасних виробів
1980 — вийшла заміж за Юрія Вишньова
1981 — народила двійнят: донька Анастасія вижила, хлопчик помер
1991 — побралася з Едуардом Федухом, переїхала в Україну
1992 — з"явилися на світ двійнята Ольга та Степан
1993 — народила близнюків Олександра і Василя
2005 — побачила фотографію Василя в газеті; схожий на нього хлопчик живе у штаті Орегон, США
2 
35413
Коментарі
2