— Собаки породи чихуахуа — найдорожчі в утриманні. Щомісяця господарі витрачають на них у середньому по 900 доларів. А пожиттєве утримання пса обійдеться у 170 тисяч доларів. За ці гроші можна купити кілька квартир у Києві, — каже столичний кінолог Валентин Шевченко, 39 років.
У суботу він брав участь у показових виступах кінологів на київському стадіоні "Старт".
Валентин прийшов зі своєю вівчаркою 5-річною Джессі. Знімає з неї намордник, на траву кидає червоний гумовий м'ячик. За кілька секунд Джессі несе його у зубах господареві.
— Маленьких собачок слід регулярно водити до перукаря, робити манікюр, купувати одяг і прикраси. Є дівчата, які витрачають на це по тисячі доларів у місяць. Вони беруть собак із собою на вечірки, в кінотеатри, купують заколки у формі метеликів зі стразами. Тварині ті заколки не потрібні. Вони не люблять, коли щось заважає їм рухатися.
Валентин гладить Джессі між вухами. У неї густа й блискуча шерсть.
— Свою купив за 500 доларів. Мені собак вистачає і на роботі, її придбав для доньки. Вона просила маленьку собачку, але родинам з малими дітьми такі породи протипоказані. Малі песики вважають дітей своїми суперниками, можуть через це покусати.
Якось знайома завела собі мініатюрну болонку. За три роки жінка народила дитину. Собака малого не прийняв — постійно гарчав на нього, облизувався і скалив зуби. Змушена була віддати тварину батькам. Мініатюрних песиків заводять самотні люди. Подруга дружини поки що не збирається народжувати дітей, бо робить кар'єру. Натомість має пінчера Льоліка. Навіть на людях називає його своїм синочком. Каже: "Коли їду у відрядження чи відпустку, можу собаку віддати сусідам чи поселити у готель. З дитиною такої свободи в мене не було б".
Якось жінка похилого віку привела до мене шарпея. Пса їй подарував син на день народження. Жінка жалілася: "З ним у мене більше мороки, ніж із малою дитиною. Треба водити до ветеринара, купувати вітаміни, гуляти і водити на тренування. Але мені це подобається, бо нема коли засиджуватися на місці".
Шарпеї дорогі в утриманні собаки. У них від природи хвороблива шкіра, постійно сльозяться очі. Треба купувати спеціальні шампуні і корми з вітамінами. А вони коштують на 400-500 гривень дорожче за звичайні. Такі собаки їдять дуже мало, але люблять делікатеси. Їм подобається червона рибка та сиров'ялена ковбаса. Можуть їсти огірки, помідори і навіть гриби.
Джессі помічає на траві бджолу. Намагається дістати її лапою.
— Фу, — кричить Валентин.
— Собаки не розуміють значення слів, вони реагують лише на інтонацію голосу. Коли пес зробив шкоду, його треба зразу полаяти. Якщо зробите це пізніше, ніякого ефекту не буде. Собаки свою шкоду швидко забувають.
Кінолог просить Джессі дати лапу. Вона стає на задні і простягає господарю передні.
— Не варто одразу вчити собаку давати лапу. Дуже часто це заважає подальшому навчанню. Якось один клієнт привів лабрадора, жалівся: "Тільки починаю вчити його сидіти чи лежати, він тикає мені лапу". Переучував пса два місяці.
На корм для своєї собаки щомісяця витрачає 900 грн. Купує 14-кілограмову упаковку корму за 600 грн. Решта грошей іде на м'ясо і крупи. Вони обов'язково мають бути в раціоні, щоб тварина була здоровою та не хворіла. Постійно бере кісточки й іграшки. Вони допомагають, коли собака лишається сама вдома. Тоді вона не гризе диван і не дряпає двері.
3 
1
Коментарі
1