Ексклюзиви
Четвер, 09 квітня 2020 06:50

"Розплющив очі, а в дверях стоїть покійний батько"

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

"Племінник зустрів долю на іншому кінці світу, — пише киянка Ксенія Леонідівна, 44 роки. — Ми не раді його вибору. Іван побрався з японкою. Жив у Південній Кореї, де працював програмістом. Повернувся до Києва. Покрутився пів року і знову гайнув у світи. Мав дівчину в Україні, але покинув. Мати плаче, бо додому не приїжджав три роки. Не може змиритися ні з невісткою, ні з двома дітьми, яких вона народила. Жодне не пішло в нашу родину".

Листи коментує київський біо­енергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта фото високого юнака у фіолетовій футболці. Той пригортає до грудей худорляву жінку у джинсових бриджах.

— Змиритися з вибором сина та племінника навряд чи зможете. Тому й не приїздить додому. Набридло, що дорікаєте. Своїми балачками нічого вже не зміните. Прийміть це як доконаний факт і радійте, що в сина ростуть чудові двійнята. Розріз очей не має значення, бо син навчить їх української мови та наших традицій. Якщо знайдете спільну мову з дітьми, наступного літа прийматимете в гості внуків і невістку.

"Я полюбила іншого чоловіка, — пише 34-річна Інна з Полтавської області. — Сім років живу у шлюбі. У нас гарна сім'я. ­Маємо двоє дітей. Але почуття давно не ті, що були. Працюю продавцем. З Михайлом познайомилася пів року тому, обмінялися телефонами. Не помітила, як прив'язалася. Постійно думаю про нього, чекаю зустрічі. Ховала від чоловіка телефон, бо ревнивий. А потім перестала. Бо зрозуміла, що йому все одно. Чомусь упевнений, що я ніде не дінуся. Вирішила, розкажу правду. Але недавно дізналася, що вагітна. Хто батько дитини, не знаю. Заплуталася остаточно. Відчула, що покинути чоловіка не готова. Міша кличе жити до нього, але чи знайде він спільну мову з моїми дітьми".

Вкладає у конверт паспортне фото. Вона рудоволоса, зеленоока. Одягнена в сірий гольф. На шиї — перлове намисто.

— Не спішіть розривати стосунки з чоловіком. Тест на батьківство зможете зробити на восьмому тижні вагітності. Результат не здивує. Знаєте, хто батько дитини. У вагітних жінок гарно розвинене внутрішнє чуття. Це вкаже, кого з чоловіків пора забути, а з ким час перевести стосунки на новий рівень.

"Два роки тому переніс операцію на кишківнику, — розповідає львів'янин Микола, 50 років. — Доки лежав під наркозом, бачився з покійним батьком. Привиділося, ніби я малий, а він молодий і дужий. Вичитує мене, що втратив роботу, що дружина від мене мало не пішла, бо запив. Я замість того, щоб виправдовуватися, обійняв і питаю: "Тато, чи є життя після смерті?" Він так по-доброму всміхнувся, а тоді зиркнув на мене і крикнув: "Не скажу! От коли помреш, поговоримо". У реанімації мене почали приводити до тями, бо довго наркоз не відпускав. Розплющив очі, а в дверях стоїть покійний батько. Медсестра кричить до нього: "Мужчина, вийдіть, вам сюди не можна!" Не розумію, чи я ще спав, чи він дійсно приходив до мене в лікарню. Пити покинув, послухав батька".

Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо знімка Миколи і його батька Дмитра. Обоє стоять біля вулика, тримають рамки з медом.

— Рано втратили батька. Боялися, що повторите його долю. Страх закарбувався у пам'яті перед операцією, тому говорили з покійним, поки діяв наркоз. Підсвідомість дала можливість вийти на контакт із людиною, за якою тужите багато років. Операція була складна. Але батько не покликав за собою. Проживете ще не один десяток літ. До його критики поставтеся по-філософськи. З випивкою давно варто було зав'язати. До кінця року дружина потрапить під скорочення. Допоможете їй знайти нову роботу.

"Син Леонід восьмий рік не може стати батьком, — пише Ксенія Едуардівна з Київської області. — Підозрюю, що у всьому винна мати його колишньої дівчини. Льоня два роки гуляв з одною, а заміж покликав другу. Вже після весілля ми дізналися, що його колишня вагітна. Син клявся, що не від нього. Її мати нас прокляла. Дарина дитину народила і виховувала сама. Потім прихистила хлопця з сусіднього села. Кажуть, він дівчинку вдочерив. Коли я їх у місті бачу, відвертаюся, бо стає не по собі. Мала схожа на Льоню в дитинстві".

Вкладає у конверт фото сина і невістки. Жінка в купальнику тримає кухоль пива. Чоловік у шортах-боксерках — піднос із вареними раками. На звороті підпис: "Коблево 2014".

— Невістка не може завагітніти, бо має проблеми по-жіночому. Ні колишня дівчина, ні її родичі не винні в тому, що ваш син досі без дітей. Стане батьком, якщо погодяться на штучне запліднення. Відчуваєте провину через вчинок сина. Чому ж тоді не допомагаєте онуці? Син теж косо дивиться в бік колишньої, бо знає, що то його дитя. Якщо хочете загладити провину, поговоріть із Дариною відверто. Але деталі цієї розмови не повинні довідатися ні син, ні невістка.

Зараз ви читаєте новину «"Розплющив очі, а в дверях стоїть покійний батько"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода