— Не идите на "Ласточку". На 10-м причале теплоходы новее, на палубе кожаные диванчики, — вигукує 45-річний Валерій. Він закликає киян, які гуляють біля столичного Річкового вокзалу, покататися на теплоході.
— Валєрка, тобі що, жити надоїло? Я тобі за цей чорний піар після роботи голову скручу! — кричить на нього Надія, 30 років. Вона пропонує годину річкової прогулянки за 50 грн.
— Пенсіонерів і дітей возимо за півціни. Роздаємо безплатно пиво і морозиво, — тягне за руку до 11-го причалу. — Теплохід вирушає через 7 хвилин. Бачите, яка в нас конкуренція. Тут іноді б'ються за клієнта, бо всі заробити хочуть.
Квиток за 50 грн купую на судні. У міні-барі його можна обміняти на безкоштовні сік, морозиво або пиво.
— Тату, я не хочу яблучний сік, він дуже кислий, — плаче хлопчик у жовтій футболці. — Дай мені пива, — тягнеться руками до пляшки. Батько дозволяє зробити ковток "Чернігівського".
— Ти що, припух? — кричить на нього дружина. — Його від пива може знудити. Хай дудлить сік.
На теплоході крутять хіти російських поп-гуртів "Руки вверх" та "Иванушки Интернешнл". Замість обіцяних 7 хв. стоїмо біля берега 35 хв. Відчалюємо, коли судно заповнюється пасажирами.
За четвертим столиком праворуч сидять закохані 27-річні Ольга та Олексій.
— Ну что я опять сделал не так? Чего ты обиделась? — хлопець тягне до дівчини праву руку через весь стіл, пестить їй плечі, опускається до грудей. Лівою годує супутницю солодкою ватою.
— Зачем вчера к друзьям уехал? Я ведь ждала тебя, на работу не пошла. Соврала, что заболела. Тебе рыбку приготовила.
— Ну свиня я. Розумієш, у Ромчика син народився. Мусили це діло обмити. Обіцяю, це перший і останній раз. А сьогодні пустиш до себе? Рибка ще в холодильнику залишилася?
— Ні, рибу тато з'їв. Сьогодні в мене зустрітися не вийде. Усі вдома. Хочеш, приходь завтра. Тато маму з Таньою в Бориспіль повезе. Вони на тиждень у Єгипет летять.
— Кохана, завтра не зможу. Пообіцяв Славіку помогти. Він холодильник купив. Сам на сьомий поверх не винесе.
— Ти з Нового року обіцяєш, що будемо жити разом, а квартиру винайняти не можеш. Щоб більше заробляти, роботу треба поміняти, Льошечка. Ніхто не прийде і не дасть тобі тисячу баксів за гарні очі. А я за квартиру платити не збираюся. Не для того я народилась жінкою, щоб тебе забезпечувати.
За сваркою парочки спостерігають півтеплохода. Ольга червоніє, спускається на перший поверх у туалет і не виходить звідти до кінця прогулянки. Олексій фотографує панорами Києва.
3 
1
Коментарі